Її

[shkloc]

Вітаю
але слів немає
забракло уяви
забракло бажання влаштувати виставу

бо то все штучне
там суцільний награш.
цю мить воно не влучне

а тут Вона
така щаслива, правильна
жива

Вона
з великої лиш літери
ніяк інакше

бо світи очяться
та очі світяться
як зорі
блищать, мов неба крилеса

немов занедбані гаїни божі
що в них чарівна пророста трава
у Ній поєднані любов й така дивинная краса
що сам би Бог причарувався
та не Її обличчям запашної ружі
тендітним посміхом, чи легкістю ходи

його б, як і усіх, хто щастя мав був й стрінув
оту Дівчину, що Її коха природа та усе живе буття,
йому б на око впало
а точніше - в душу
Її без міри нескінченна доброта
Яка крізь все її життя
Мов життєдайний струм тече й ніколи не скінчає
Ні влітку, ні в морози зимні
Він пливе
І всіх надією, натхненням наповняє
Хто знає лиш, де він початок має
Початок, що росте з Її душі

Є люди добрі, мирні
Та й турботливі іще не зникли із землі
Але Вона єдина сонцем квітне
Проміж нас всіх
Вона - зіткана із зорі

З Днем народження
Владо