Людина Лукашенка розповіла про активність Росії на виборах президента Білорусі
У результаті те, що відбувалося в серпні - вересні, вже ніякого відношення до економіки не мало. Був саме політичний і ідеологічний конфлікт. Спочатку хотіли відвернути увагу російських громадян від пожеж. Потім, мабуть, якісь особисті образи почали діяти. Був, мабуть, ще страх зміцнення електоральних позицій Лукашенка на російському полі напередодні дуже важкої зими і в цілому очікувано важкого 2011 року в Росії.
Проте явна непослідовність, необачність, явна відірваність від громадської думки в діях кремлівських піарників - все це не дозволило реалізувати задумане. Радники російського президента прорахувалися, поставивши на ескалацію конфлікту. Після того, як Дмитро Медведєв зробив заяву в своєму офіційному блозі, Білорусь фактично була висунута Росією на позицію лідера пострадянського простору. До речі, як у 1991 році ми майже не хотіли незалежності, так і зараз, в 2010 році ми самі не особливо прагнули до цієї лідерської позиції. Але іншого вибору нам просто не залишили - доведеться нести цю ношу.
...І західним країнам, і російським партнерам слід розуміти одне: Білорусь - суверенна держава, яка волею долі стала суб`єктом регіональної і глобальної геополітики. І всі домовленості, що укладаються зокрема у сфері бізнесу, пов`язані з геополітичним інтересами країни, з інтересами її розвитку. У цьому сенсі ми відкриті взагалі для всіх - про це неодноразово говорив Олександр Лукашенко. Ми відкриті, ми запрошуємо інвесторів, але ставимо перед ними 25 умов, пов`язаних із недопущенням деградації виробництва, яке вони купують, зобов`язання щодо збільшення кількості робочих місць і підвищення зарплати, підтримки соціальної інфраструктури і т.д. Якщо інвестори готові дотримуватися цих умов, ми чекаємо їх у Білорусі, не важливо, звідки вони.
...Одним словом, думаю, європейці ще не зовсім розуміють, що таке Білорусь, які її пріоритети й інтереси. Це не повинно викликати здивування - адже раніше на місці нашої країни була лише підконтрольна іншим державам територія, а не самостійна суверенна держава.
Ну і ще один аспект... Це європейська інтеграція Росії. Це дуже потужнй процес, який неминуче зачіпає і наші з вами країни - Білорусь і Україну. Думається, що в осяжному майбутньому ступінь суперечностей для Білорусі між проектами європейської інтеграції і пострадянської реінтеграції знижуватиметься.
...Одним словом, ми сьогодні можемо сказати, що Білорусь відходить від багатовекторної політики як якогось метання між Заходом і Росією і приходить до суверенної, самостійної геополітики. Тобто, інтереси розвитку Білорусі визначають вектор і характер наших зовнішньополітичних зусиль, а не зовнішні впливи самі по собі.
Геополітика, звичайно, річ дорога і складна. Проте керівництво Білорусі від неї відмовитися не може. Тому що воно спирається на підтримку населення і змушене діяти в інтересах більшості білорусів. Ось і вся формула.
...Ну, для Білорусі газотранспортна інфраструктура не має того стратегічного значення, яке вона має для України. Тому порівнювати буде трохи некоректно. Але, напевно, можна говорити про головний принцип: чиновники певної країни повинні працювати на цю країну, а не на інші країни або комерційні структури. Добитися такого стану справ, звичайно, буває непросто. Але робити це якось треба, інакше нормального життя людям не бачити.
...Ви знаєте, були б у нас зайві гроші, нам слід було б заплатити телеканалу НТВ за ці фільми. Ці хлопці просто безкоштовно піарять Олександра Лукашенка для російської аудиторії! Небувала річ!
Причому дуже смішно відбувається - не чорнушка знищує імідж президента, а навпаки, він змінює ставлення до символів, якими його намагаються затаврувати. Наприклад, сама назва «Хресний батька» для більшості росіян вже має позитивну конотацію.
Зрозуміло, на чому це все грунтується - на відсутності в Росії моральної позиції для критики Білорусі. До речі, в цьому й помилка Дмитра Медведєва з його відео-блогом: він там спробував стати на позицію морального засудження Білорусі. Але білоруський лідер жодного разу не образив росіян. Він жорстко висловлювався на адресу російського керівництва і «придворних» політтехнологів. Причому, як показують результати інформаційної війни, на адресу останніх - абсолютно обгрунтовано.
Реальна ж позиція для серйозної критики Олександра Лукашенка російською елітою навіть вироблена бути не може. Оскільки головне, що цікавить людей - і в Білорусі, і в Росії, і в Україні, - це соціальна справедливість, гідне життя для всіх або хоч би для переважної більшості людей. Цього хочуть люди. Вони ненавидять розкоші декількох сотень за рахунок зубожіння мільйонів. І ось із цією константою пострадянського простору російські колеги нічого не можуть вдіяти. Піар тут не пройде. Тут потрібен розвиток, служіння інтересам народу, інтересам розвитку країни. Потрібне те, що робить Олександр Лукашенко. Звідси - і страх перед ним як можливим чинником у внутрішній російській політиці.
...Виборча кампанія проходить дуже активно. Ми явно вступаємо в певний новий етап розвитку Білорусі - аналогічний стан суспільства можна пригадати тільки в 1994 році.
Росія, безумовно, намагається впливати на передвиборний розклад. Як мінімум, це виявляється в усіх інформаційних вкидах, про які ми вже говорили. Вони здійснюються магістральними каналами, тобто на телебаченні, але це більше на російську аудиторію розраховано і до неї доходить. І, крім того, є низка Інтернет-сайтів, які вже більше на білоруську аудиторію орієнтуються, перш за все, на держапарат. Взагалі дії російських політтехнологів і окремих корпоративні структур в рамках нашої президентської кампанії дуже серйозно зав`язані саме на білоруський держапарат. Головна думка, ймовірно, полягає в тому, що тиском і фінансовими посиланнями для окремих груп і фігур можна внести розкол у держапарат і розхитати ситуацію в країні в цілому.
Це, загалом, цілком логічно. Адже всім спочатку зрозуміло, що при будь-якому розкладі все одно перемагає Олександр Лукашенко. Ніякої реальної альтернативи йому не немає, і ніхто іншій перемогти не може. Це добре розуміють і в Москві, і в Білорусі.
Проте є все-таки спокуса пограти з питанням визнання результатів виборів.
Проте явна непослідовність, необачність, явна відірваність від громадської думки в діях кремлівських піарників - все це не дозволило реалізувати задумане. Радники російського президента прорахувалися, поставивши на ескалацію конфлікту. Після того, як Дмитро Медведєв зробив заяву в своєму офіційному блозі, Білорусь фактично була висунута Росією на позицію лідера пострадянського простору. До речі, як у 1991 році ми майже не хотіли незалежності, так і зараз, в 2010 році ми самі не особливо прагнули до цієї лідерської позиції. Але іншого вибору нам просто не залишили - доведеться нести цю ношу.
...І західним країнам, і російським партнерам слід розуміти одне: Білорусь - суверенна держава, яка волею долі стала суб`єктом регіональної і глобальної геополітики. І всі домовленості, що укладаються зокрема у сфері бізнесу, пов`язані з геополітичним інтересами країни, з інтересами її розвитку. У цьому сенсі ми відкриті взагалі для всіх - про це неодноразово говорив Олександр Лукашенко. Ми відкриті, ми запрошуємо інвесторів, але ставимо перед ними 25 умов, пов`язаних із недопущенням деградації виробництва, яке вони купують, зобов`язання щодо збільшення кількості робочих місць і підвищення зарплати, підтримки соціальної інфраструктури і т.д. Якщо інвестори готові дотримуватися цих умов, ми чекаємо їх у Білорусі, не важливо, звідки вони.
...Одним словом, думаю, європейці ще не зовсім розуміють, що таке Білорусь, які її пріоритети й інтереси. Це не повинно викликати здивування - адже раніше на місці нашої країни була лише підконтрольна іншим державам територія, а не самостійна суверенна держава.
Ну і ще один аспект... Це європейська інтеграція Росії. Це дуже потужнй процес, який неминуче зачіпає і наші з вами країни - Білорусь і Україну. Думається, що в осяжному майбутньому ступінь суперечностей для Білорусі між проектами європейської інтеграції і пострадянської реінтеграції знижуватиметься.
...Одним словом, ми сьогодні можемо сказати, що Білорусь відходить від багатовекторної політики як якогось метання між Заходом і Росією і приходить до суверенної, самостійної геополітики. Тобто, інтереси розвитку Білорусі визначають вектор і характер наших зовнішньополітичних зусиль, а не зовнішні впливи самі по собі.
Геополітика, звичайно, річ дорога і складна. Проте керівництво Білорусі від неї відмовитися не може. Тому що воно спирається на підтримку населення і змушене діяти в інтересах більшості білорусів. Ось і вся формула.
...Ну, для Білорусі газотранспортна інфраструктура не має того стратегічного значення, яке вона має для України. Тому порівнювати буде трохи некоректно. Але, напевно, можна говорити про головний принцип: чиновники певної країни повинні працювати на цю країну, а не на інші країни або комерційні структури. Добитися такого стану справ, звичайно, буває непросто. Але робити це якось треба, інакше нормального життя людям не бачити.
...Ви знаєте, були б у нас зайві гроші, нам слід було б заплатити телеканалу НТВ за ці фільми. Ці хлопці просто безкоштовно піарять Олександра Лукашенка для російської аудиторії! Небувала річ!
Причому дуже смішно відбувається - не чорнушка знищує імідж президента, а навпаки, він змінює ставлення до символів, якими його намагаються затаврувати. Наприклад, сама назва «Хресний батька» для більшості росіян вже має позитивну конотацію.
Зрозуміло, на чому це все грунтується - на відсутності в Росії моральної позиції для критики Білорусі. До речі, в цьому й помилка Дмитра Медведєва з його відео-блогом: він там спробував стати на позицію морального засудження Білорусі. Але білоруський лідер жодного разу не образив росіян. Він жорстко висловлювався на адресу російського керівництва і «придворних» політтехнологів. Причому, як показують результати інформаційної війни, на адресу останніх - абсолютно обгрунтовано.
Реальна ж позиція для серйозної критики Олександра Лукашенка російською елітою навіть вироблена бути не може. Оскільки головне, що цікавить людей - і в Білорусі, і в Росії, і в Україні, - це соціальна справедливість, гідне життя для всіх або хоч би для переважної більшості людей. Цього хочуть люди. Вони ненавидять розкоші декількох сотень за рахунок зубожіння мільйонів. І ось із цією константою пострадянського простору російські колеги нічого не можуть вдіяти. Піар тут не пройде. Тут потрібен розвиток, служіння інтересам народу, інтересам розвитку країни. Потрібне те, що робить Олександр Лукашенко. Звідси - і страх перед ним як можливим чинником у внутрішній російській політиці.
...Виборча кампанія проходить дуже активно. Ми явно вступаємо в певний новий етап розвитку Білорусі - аналогічний стан суспільства можна пригадати тільки в 1994 році.
Росія, безумовно, намагається впливати на передвиборний розклад. Як мінімум, це виявляється в усіх інформаційних вкидах, про які ми вже говорили. Вони здійснюються магістральними каналами, тобто на телебаченні, але це більше на російську аудиторію розраховано і до неї доходить. І, крім того, є низка Інтернет-сайтів, які вже більше на білоруську аудиторію орієнтуються, перш за все, на держапарат. Взагалі дії російських політтехнологів і окремих корпоративні структур в рамках нашої президентської кампанії дуже серйозно зав`язані саме на білоруський держапарат. Головна думка, ймовірно, полягає в тому, що тиском і фінансовими посиланнями для окремих груп і фігур можна внести розкол у держапарат і розхитати ситуацію в країні в цілому.
Це, загалом, цілком логічно. Адже всім спочатку зрозуміло, що при будь-якому розкладі все одно перемагає Олександр Лукашенко. Ніякої реальної альтернативи йому не немає, і ніхто іншій перемогти не може. Це добре розуміють і в Москві, і в Білорусі.
Проте є все-таки спокуса пограти з питанням визнання результатів виборів.