Українська мова: ринок і регулювання
Originally posted by bogdan_ua at Українська мова: ринок і регулювання
(заметка о том, как "защита" и "поддержка" языков создает некачественный продукт)
(для "негров" русский вариант заметки чуть ниже)
Постійно натрапляю на здивування і обурення різних національно стурбованих авторів на тему української мови. То про обов'язкову українську озвучку в кінотеатрах зайде мова, то хтось щиро дивується, "чому в Україні видається російськомовна література?". Особливо багато подібного "народного обурення" вилилось кілька тижнів тому, коли Верховна Рада змінила якийсь-там закон, зобов'язуючи радіо- і телекомпанії транслювати не менше 25% вітчизняного продукту. Раніше було 50%. Чесно кажучи, саме тоді я й дізнався, що в нас існує таке дике обмеження. Тоді я й зрозумів, чому на "Радіо Рокс" (єдина теле- чи радіокомпанія, яку я хоч інколи слухаю) вночі (якось випало слухати в процесі чекання) крутять так багато української музики. Власне, це є прекрасною ілюстрацією характеру і ефективності цього закону.
Найцікавіше те, що цими всіма криками про вбивство української мови зменшенням квоти від 50% до 25% коментатори мимохіть демонструють свою власну невисоку думку про вітчизняний медіа-продукт. Мовляв, крім силою, ніяк більше не змусиш "слухати українське". Але це не так, звичайно. В Україні виробляється своя частка непоганої музики. Інша справа, що 45-мільйонна Україна проти 7-мільярдного світу - як крапля в морі. Якщо вибирати кращих з кращих, іноземного об'єктивно завжди буде значно більше, ніж українського. А що роблять законодавці, встановлюючи обмеження на трансляцію іноземного продукту (хоча всі ці панікери кричали про обмеження українського продукту, насправді ж обмежується саме іноземний. Але вони в напливі емоцій про логіку напевно зовсім забули)? Вони штучно змушують українців слухати неякісну українську музику замість більш якісної іноземнлої. Тобто, якісну українську крутили і без того, а так для заповнення квоти, треба додавати сміття. Тобто замість Pink Floyd, Beatles чи ДДТ, слухайте, дорогенькі, Ані Лорак, Потапа і Настю Каменських. Щоб не відриватись від своїх совкових коренів. Я, звісно, розумію, що радіостанції визначають свій плейлист в першу чергу не критеріями якості, а популярності. Але висновки ті самі і в цьому випадку.
Після цього не дивно, що низькоякісна музика чи низькоякісний переклад фільмів і серіалів (а вони такими завжди будуть за протекціоністських умов) створюють негативний імідж українській мові. Як це часто буває, наміри інтервенціоністів реалізуються навпаки.
Так само безглузді інші ініціативи націоналістів. Це видає їх страх. Вони справді бояться, що українська мова вимре. Може, й вимре коли-небудь, хто-зна. Врешті, те, чим була українська мова років 1000 тому, напевно, сильно відрізняється від сучасної мови. Це нормальні природні процеси.
Але поки вони шукають нових способів змусити всіх навколо підкорюватись їх правилам, ринок робить свою справу. Особисто я не помічаю жодних ознак відмирання української мови - навпаки. Наприклад, кілька років тому українська мова на комп'ютері була просто небувалою рідкістю. Тепер от у мене: ОС Windows 7 - українською, браузер Google Chrome - українською, аудіоплеєр AIMP - українською, MS Office - українською, Total Commander, Adobe Reader, Skype, uTorrent - українською, те ж стосується інтернет-сайтів (LJ, Google, Gmail, YouTube, facebook, GisMeteo, twitter і т.д.). За кількістю статей українська Вікіпедія займає 14 місце в світі (в той час як українська мова за кількістю носіїв займає 20 місце). Про який занепад може йти мова?
Можливо, насправді причина подібних нарікань криється у відвертих мріях націоналістів про стан, коли майже всі жителі України говоритимуть українською. Але це вже зовсім незбагненний імперіалістичний маразм.
Постоянно встречаю удивление и возмущение различных национально озабоченных авторов на тему украинского языка. То об обязательной украинской озвучке в кинотеатрах зайдет речь, кто-то искренне удивляются, "почему в Украине издается русскоязычная литература?". Особенно много подобного "народного возмущения" вылилось несколько недель назад, когда Верховная Рада изменила какой-то там закон, обязывая радио-и телекомпании транслировать не менее 25% отечественного продукта. Ранее было 50%. Честно говоря, именно тогда я и узнал, что у нас существует такое дикое ограничения. Тогда я и понял, почему на "Радио Рокс" (единственная теле-или радиокомпания, которую я хоть иногда слушаю) ночью (как-то выпало слушать в процессе ожидания) крутят так много украинской музыки. Собственно, это является прекрасной иллюстрацией характера и эффективности этого закона.
Самое интересное, что этими всеми криками об убийстве украинского языка уменьшением квоты от 50% до 25% комментаторы невольно демонстрируют свою собственную невысокое мнение об отечественном медиа-продукте. Мол, кроме силой, никак больше не заставишь "слушать украинское". Но это не так, конечно. В Украине производится своя доля неплохой музыки. Другое дело, что 45-миллионная Украина против 7-миллиардного мира - как капля в море. Если выбирать лучших из лучших, иностранного объективно будет значительно больше, чем украинский. А что делают законодатели, устанавливая ограничения на трансляцию иностранного продукта (хотя все эти паникеры кричали об ограничении украинского продукта, на самом деле ограничивается именно иностранный. Но они в наплыве эмоций о логике наверное совсем забыли)? Они искусственно заставляют украинских слушать некачественную украинскую музыку вместо более качественной иноземной. То есть, качественную украинскую крутили и без того, а так для заполнения квоты, надо добавлять мусора. То есть вместо Pink Floyd, Beatles или ДДТ, слушайте, дорогие, Ани Лорак, Потапа и Настю Каменских. Чтобы не отрываться от своих совковых корней. Я, конечно, понимаю, что радиостанции определяют свой плейлист в первую очередь не критериями качества, а популярности. Но выводы те же и в этом случае.
После этого не удивительно, что низкокачественная музыка или низкокачественный перевод фильмов и сериалов (а они такими всегда будут за протекционистских условий) создают негативный имидж украинском языке. Как это часто бывает, намерения интервенционистов реализуются наоборот.
Так же бессмысленные другие инициативы националистов. Это выдает их страх. Они действительно боятся, что украинский язык вымрет. Может, и вымрет когда-либо кто знает. Наконец, то, чем был украинский язык лет 1000 тому, наверное, сильно отличается от современного языка. Это нормальные естественные процессы.
Но пока они ищут новых способов заставить всех вокруг подчиняться их правилам, рынок делает свое дело. Лично я не замечаю никаких признаков отмирания украинского языка - наоборот. Например, несколько лет назад украинский язык на компьютере была просто небывалой редкостью. Теперь вот у меня: Windows 7 - Украинский, браузер Google Chrome - украинские, аудиоплеер AIMP - украинские, MS Office - украинские, Total Commander, Adobe Reader, Skype, uTorrent - украинские, то же касается интернет-сайтов (LJ, Google, Gmail, YouTube, facebook, GisMeteo, twitter и т.д.). По количеству статей украинская Википедия занимает 14 место в мире (в то время как украинский язык по числу говорящих занимает 20 место). О каком упадке может идти речь?
Возможно, на самом деле причина подобных жалоб кроется в откровенных мечтах националистов о состоянии, когда почти все жители Украины говорить на украинском. Но это уже совсем непонятный империалистический маразм.
(P.S. Несколько подобных заметок я тоже написал, но не только об украинском. Инфантильных людей хватает везде.)
(заметка о том, как "защита" и "поддержка" языков создает некачественный продукт)
(для "негров" русский вариант заметки чуть ниже)
Постійно натрапляю на здивування і обурення різних національно стурбованих авторів на тему української мови. То про обов'язкову українську озвучку в кінотеатрах зайде мова, то хтось щиро дивується, "чому в Україні видається російськомовна література?". Особливо багато подібного "народного обурення" вилилось кілька тижнів тому, коли Верховна Рада змінила якийсь-там закон, зобов'язуючи радіо- і телекомпанії транслювати не менше 25% вітчизняного продукту. Раніше було 50%. Чесно кажучи, саме тоді я й дізнався, що в нас існує таке дике обмеження. Тоді я й зрозумів, чому на "Радіо Рокс" (єдина теле- чи радіокомпанія, яку я хоч інколи слухаю) вночі (якось випало слухати в процесі чекання) крутять так багато української музики. Власне, це є прекрасною ілюстрацією характеру і ефективності цього закону.
Найцікавіше те, що цими всіма криками про вбивство української мови зменшенням квоти від 50% до 25% коментатори мимохіть демонструють свою власну невисоку думку про вітчизняний медіа-продукт. Мовляв, крім силою, ніяк більше не змусиш "слухати українське". Але це не так, звичайно. В Україні виробляється своя частка непоганої музики. Інша справа, що 45-мільйонна Україна проти 7-мільярдного світу - як крапля в морі. Якщо вибирати кращих з кращих, іноземного об'єктивно завжди буде значно більше, ніж українського. А що роблять законодавці, встановлюючи обмеження на трансляцію іноземного продукту (хоча всі ці панікери кричали про обмеження українського продукту, насправді ж обмежується саме іноземний. Але вони в напливі емоцій про логіку напевно зовсім забули)? Вони штучно змушують українців слухати неякісну українську музику замість більш якісної іноземнлої. Тобто, якісну українську крутили і без того, а так для заповнення квоти, треба додавати сміття. Тобто замість Pink Floyd, Beatles чи ДДТ, слухайте, дорогенькі, Ані Лорак, Потапа і Настю Каменських. Щоб не відриватись від своїх совкових коренів. Я, звісно, розумію, що радіостанції визначають свій плейлист в першу чергу не критеріями якості, а популярності. Але висновки ті самі і в цьому випадку.
Після цього не дивно, що низькоякісна музика чи низькоякісний переклад фільмів і серіалів (а вони такими завжди будуть за протекціоністських умов) створюють негативний імідж українській мові. Як це часто буває, наміри інтервенціоністів реалізуються навпаки.
Так само безглузді інші ініціативи націоналістів. Це видає їх страх. Вони справді бояться, що українська мова вимре. Може, й вимре коли-небудь, хто-зна. Врешті, те, чим була українська мова років 1000 тому, напевно, сильно відрізняється від сучасної мови. Це нормальні природні процеси.
Але поки вони шукають нових способів змусити всіх навколо підкорюватись їх правилам, ринок робить свою справу. Особисто я не помічаю жодних ознак відмирання української мови - навпаки. Наприклад, кілька років тому українська мова на комп'ютері була просто небувалою рідкістю. Тепер от у мене: ОС Windows 7 - українською, браузер Google Chrome - українською, аудіоплеєр AIMP - українською, MS Office - українською, Total Commander, Adobe Reader, Skype, uTorrent - українською, те ж стосується інтернет-сайтів (LJ, Google, Gmail, YouTube, facebook, GisMeteo, twitter і т.д.). За кількістю статей українська Вікіпедія займає 14 місце в світі (в той час як українська мова за кількістю носіїв займає 20 місце). Про який занепад може йти мова?
Можливо, насправді причина подібних нарікань криється у відвертих мріях націоналістів про стан, коли майже всі жителі України говоритимуть українською. Але це вже зовсім незбагненний імперіалістичний маразм.
Постоянно встречаю удивление и возмущение различных национально озабоченных авторов на тему украинского языка. То об обязательной украинской озвучке в кинотеатрах зайдет речь, кто-то искренне удивляются, "почему в Украине издается русскоязычная литература?". Особенно много подобного "народного возмущения" вылилось несколько недель назад, когда Верховная Рада изменила какой-то там закон, обязывая радио-и телекомпании транслировать не менее 25% отечественного продукта. Ранее было 50%. Честно говоря, именно тогда я и узнал, что у нас существует такое дикое ограничения. Тогда я и понял, почему на "Радио Рокс" (единственная теле-или радиокомпания, которую я хоть иногда слушаю) ночью (как-то выпало слушать в процессе ожидания) крутят так много украинской музыки. Собственно, это является прекрасной иллюстрацией характера и эффективности этого закона.
Самое интересное, что этими всеми криками об убийстве украинского языка уменьшением квоты от 50% до 25% комментаторы невольно демонстрируют свою собственную невысокое мнение об отечественном медиа-продукте. Мол, кроме силой, никак больше не заставишь "слушать украинское". Но это не так, конечно. В Украине производится своя доля неплохой музыки. Другое дело, что 45-миллионная Украина против 7-миллиардного мира - как капля в море. Если выбирать лучших из лучших, иностранного объективно будет значительно больше, чем украинский. А что делают законодатели, устанавливая ограничения на трансляцию иностранного продукта (хотя все эти паникеры кричали об ограничении украинского продукта, на самом деле ограничивается именно иностранный. Но они в наплыве эмоций о логике наверное совсем забыли)? Они искусственно заставляют украинских слушать некачественную украинскую музыку вместо более качественной иноземной. То есть, качественную украинскую крутили и без того, а так для заполнения квоты, надо добавлять мусора. То есть вместо Pink Floyd, Beatles или ДДТ, слушайте, дорогие, Ани Лорак, Потапа и Настю Каменских. Чтобы не отрываться от своих совковых корней. Я, конечно, понимаю, что радиостанции определяют свой плейлист в первую очередь не критериями качества, а популярности. Но выводы те же и в этом случае.
После этого не удивительно, что низкокачественная музыка или низкокачественный перевод фильмов и сериалов (а они такими всегда будут за протекционистских условий) создают негативный имидж украинском языке. Как это часто бывает, намерения интервенционистов реализуются наоборот.
Так же бессмысленные другие инициативы националистов. Это выдает их страх. Они действительно боятся, что украинский язык вымрет. Может, и вымрет когда-либо кто знает. Наконец, то, чем был украинский язык лет 1000 тому, наверное, сильно отличается от современного языка. Это нормальные естественные процессы.
Но пока они ищут новых способов заставить всех вокруг подчиняться их правилам, рынок делает свое дело. Лично я не замечаю никаких признаков отмирания украинского языка - наоборот. Например, несколько лет назад украинский язык на компьютере была просто небывалой редкостью. Теперь вот у меня: Windows 7 - Украинский, браузер Google Chrome - украинские, аудиоплеер AIMP - украинские, MS Office - украинские, Total Commander, Adobe Reader, Skype, uTorrent - украинские, то же касается интернет-сайтов (LJ, Google, Gmail, YouTube, facebook, GisMeteo, twitter и т.д.). По количеству статей украинская Википедия занимает 14 место в мире (в то время как украинский язык по числу говорящих занимает 20 место). О каком упадке может идти речь?
Возможно, на самом деле причина подобных жалоб кроется в откровенных мечтах националистов о состоянии, когда почти все жители Украины говорить на украинском. Но это уже совсем непонятный империалистический маразм.
(P.S. Несколько подобных заметок я тоже написал, но не только об украинском. Инфантильных людей хватает везде.)