Рік тому, ввечері 20 лютого 2014 року, було написано цей маніфест. Дещо пафосний, проте актуальний. До тепер. Для України. Для українців. Для кожного з нас...
Пам'ятатимемо та шануватимемо нашіх героїв. Слава Героям! І вічна пам'ять...
Маніфест Небесної сотні.
Нас вже немає…
Але ми - є. Ми - тут. Ми - з вами.
Пам’ятайте…
Слава Україні!
До українського народу!
Ми разом вийшли на МАЙДАН, де встали пліч-о-пліч. Аби захистити своє право на життя та гідність. Аби захистити своє право бути громадянином. У своєму домі. У своїй державі.
Про нас брехали. Нас залякували. Нас калічили та катували. Нас убивали…
МАЙДАН вистояв. Неможливо знищити те, що знищити неможливо - наше прагнення бути гіднимигромадянами своєї держави.
МАЙДАН вистояв, але не переміг. Тому стоятиме й надалі. І ми на ньому. Разом з вами. Пліч-о-пліч.
Адже ми - є. Ми - тут. Ми - з вами.
До українських політиків…
На МАЙДАНІ ми стояли не за вас. Не за вас страждали. Не за вас гинули.
Ви зробили все, аби нас не стало. Та ми вас прощаємо.
Ви збираєтеся подякувати - надати нам звання Героїв України. На то ваша воля.
Ви збираєтеся подякувати - допомогти нашім сім’ям і заплатити їм за наші життя по мільйону. На то ваша воля.
Ви збираєтеся подякувати - тим з побратимів, кого не добили, хочете заплатити у залежності від «ступеню завданої шкоди». На то ваша воля.
Та, не дай боже, зробити вам так, аби звичайні українці вже скоро нам почали заздрити. Із своїм життям. Із своєю гідністю. Із своїм правом бути громадянином.
Із своїми пенсіями і зарплатами.
І з вашими пенсіями і зарплатами. Пільгами і статками.
У кожного українського політика десь є своє межигір’я. А має бути МАЙДАН.
МАЙДАН - це не просто одна з центральніх площ нашої столиці. МАЙДАН - це честь. МАЙДАН - цегідність. МАЙДАН - це правда.
Ви, українські політики, маєте на завжди запам’ятати, що кожен, кого український народ взяв до себе на державну службу, має розуміти і знати кому служити.
Ви, українські політики, маєте на завжди запам’ятати, що всі українці гідні та рівні перед Богом і законом. Рівні…
І не брешіть, українські політики. Ніколи. Будете брехати - ми прийдемо. До вас. І спитаємо.
Адже ми - є. Ми - тут. Ми - з вами.
Пам‘ятайте.
Слава Україні!
Андрій ЛАКТІОНОВ