Jun 04, 2010 15:39
сьогодні зовсім вночі не спала. написала найбездарніший реферат у своєму житті, зате коли я невиспана (і п'яна), то дуже смішна. люди переважно люблять мене такою, що мене трохи бентежить. наслухалася, як гарно співають під ранок пташки. чудово співають, але навіщо мені це треба, мамо рідна? я найбільша дурепа з усіх, кого я знаю, мені треба зараз тільки спати.
ще у мене найбільший синець, з усіх, що я колись мала. і ніхто не вірить, що я ніде не вдарилася. а я знаю, що мої коліна вже починають жорстоко мститися мені, як уже мститься спина, а колись буде і серце, й печінка.
цей тиждень не приніс нічого, окрім відчуття втрати часу і реальності. не дуже розумію, як саме день перейшов зараз у інший день, як мені після того вдалося значно швидше зібратися і ще й відкривати рот, щоб звідти з'являлися звуки. я ж ніби залишаюся у свідомості, але не дуже вірю в те, що було от зараз уночі. та й учорашній дощ трохи порозмивав межі мого баченого. але якщо все ж була ніч, то вважатиму усе сном.
а якщо мені справді вночі сказали, що я мудра, як той пес, то хай я буду веселим і лагідним псом. хай знатиму багато стежок між сосон і не знатиму у серці зла.