звідки ви тільки все знаєте?

[shepita]

навколо й справді забагато людей. одні мені дуже дорогі, інших не хочу підпускати й близько до свого життя (переважно думаю про це в метро). але самій так сумно думається. і неважливо, що в моєму випадку це зовсім безнадійне заннятя, ви ж переважно сприймаєте мене так серйозно. і тому хочеться сказати вам дякую. за те, що ви так далеко, за те, що весь час читаєте й пишете мені, що реагуєте, так, як реагуєте. що саджаєте дерева й вирощуєте на балконі голубів, знаєте такі мудрі слова, а говорите зі мною про л., про а. і г., ділитеся зі мною своєю музикою, даруєте сережки, курочок і впускаєте до своєї особистої міфології, що смієтеся з мене разом зі мною, розказуєте мені свої сни і страхи, печете якісь неймовірні торти (так-так, я теж читаю, хоч не завжди коментую), що надихаєте мене і вчите. ви робите мене іншою, я сподіваюся, кращою.
і я теж маю для вас подарунок - гранатове дерево .