про засніжену дорогу до Кривого Рогу й тамтешню неочікувану розкіш :-)
Надійка Гербіш побувала у нас в ШELTER+ і написала трошки про це.
Оригинал взят у hudozhnytsya в про засніжену дорогу до Кривого Рогу й тамтешню неочікувану розкіш :-)
У березні в мене склалася цікава традиція їхати кудись у шторм. Тож вся місцева вєсєлуха якось проходила повз мене. Як тільки оголошували штормове попередження чи надзвичайний стан, мої зазделегідь нагострені лижі везли мене кудись, де трохи тепліше. То в Ляйпциґ, то до Кривого Рогу. А поверталася я вже на ранок, коли все було тихо, чинно, і всі вперто робили вигляд, шо нічьо такого і не було.
Зате Кривий Ріг мене вразив надзвичайно. Там стільки нереально талановитих, розумних, творчих, незашорених, розкішно цікавих людей на квадратний метр, що мені й не снилося. Вуличний театр "Брови" та кулінарні чарівниці із "Jelagro" перетворили мою презентацію на якесь феєричне свято творчості, за що їм величезне спасибі.
Ось новинний відео-сюжет звідти. Правда, я ніяка не жінка третього тисячоліття, а всього лише власниця дипломчика з третім місцем із конкурсу "Жінка Року 2013" Тернопільщини; Джобса перекладали ми вчотирьох, а про те, що можна здавати батарейки, я дізналася лише в КР (одна з їхніх крутих ініціатив). Ну і бачу з відеоряду, що зарано я почала користуватися зволожуючим кремом 25+, купленим напередодні поїздки, ггг.
Оригинал взят у hudozhnytsya в про засніжену дорогу до Кривого Рогу й тамтешню неочікувану розкіш :-)
У березні в мене склалася цікава традиція їхати кудись у шторм. Тож вся місцева вєсєлуха якось проходила повз мене. Як тільки оголошували штормове попередження чи надзвичайний стан, мої зазделегідь нагострені лижі везли мене кудись, де трохи тепліше. То в Ляйпциґ, то до Кривого Рогу. А поверталася я вже на ранок, коли все було тихо, чинно, і всі вперто робили вигляд, шо нічьо такого і не було.
Зате Кривий Ріг мене вразив надзвичайно. Там стільки нереально талановитих, розумних, творчих, незашорених, розкішно цікавих людей на квадратний метр, що мені й не снилося. Вуличний театр "Брови" та кулінарні чарівниці із "Jelagro" перетворили мою презентацію на якесь феєричне свято творчості, за що їм величезне спасибі.
Ось новинний відео-сюжет звідти. Правда, я ніяка не жінка третього тисячоліття, а всього лише власниця дипломчика з третім місцем із конкурсу "Жінка Року 2013" Тернопільщини; Джобса перекладали ми вчотирьох, а про те, що можна здавати батарейки, я дізналася лише в КР (одна з їхніх крутих ініціатив). Ну і бачу з відеоряду, що зарано я почала користуватися зволожуючим кремом 25+, купленим напередодні поїздки, ггг.