Оригинал взят у
pan_andriy в
"Вєлікая Атєчєствєнная" - шо це було? Путин отметил, что статистика времен Второй мировой войны показывает, что наибольшие потери понесла именно РСФСР - более 70%. «Это значит, что война выиграна, не хочу никого обижать, за счет индустриальных ресурсов Российской Федерации. Это исторический факт, это все в документах», - заявил он.
http://focus.ua/politics/161151 Какіх докумєнтах? Гдє статістіка? Нєт атвєта.
Вопрос, каковы потери РСФСР в ВОВ, всего и на фронте?
http://vif2ne.ru/nvk/forum/2/arhprint/973544 Нєт атвєта.
Я витратив хвилин 20, длубаючись у гуглі - нема нічого. "Потери СССР" - скільки завгодно:
"За годы войны на советской территории было разрушено 1710 городов и посёлков городского типа и более 70 тыс. сёл и деревень, 32 тыс. промышленных предприятий, разгромлено 98 тыс. колхозов, 1876 совхозов."
Скільки з них російських? Нєт атвєта.
"Оккупация территории СССР войсками Третьего рейха и его союзников"Стаття величезна, там йдеться про що завгодно, проте немає навіть загальної площі окупованих радянських територій! "13 краёв и областей РСФСР - под контролем Германии" - ось і все про Росію.
Знайшлася німецька карта "Третього рейху" часів максимального територіального розширення, тобто станом на 1942 рік.
До речі це єдина карта з нанесеними кордонами радянських республік.
І тут є на що подивится.
Фіни повернули собі назад власні території загарбані СРСР в ході війни 1940 року. Окрім того тоді це була Карело-Фінська ССР, така ж як і УРСР, тобто не Росія взагалі.
Візуально загальна площа окупованих російських земель менше , або дорівлює площі України.
Площа України - 0,6 млн. кв. км.
Площа РСФСР 17 млн.кв.км.
Таким чином під час Другої Світової було окуповано ніяк не більше 3% території РСФСР.
Якщо не рахувати Північний Кавказ, то глибина просування німецьких військ на російську територію складала від нуля до 200 км. максимум. Це менше аніж від Києва до Умані. В середньому десь як від Києва до Білої Церкви.
Окупація окремих районів і областей тривала від днів і тижнів до місяців, рідко де повний рік - хіба в якійсь псковской дєрєвнє. Оті 13 областей були окуповані лише частково. Тобто сьогодні німець заступив на територію якоїсь області, за тиждень пішов звідти назавжди, а в історію факт потрапив.
За великим рахунком аварія на ЧАЭС була для України на порядок більшою втратою, аніж для Росії війна з німцями.
Тепер придивімося уважніш до цих 3% окупованих РСФСР. Подумки накладімо на них карту етнічного розселення українців.
РЕЧЬ РЕЙХСЛЕЙТЕРА РОЗЕНБЕРГА
20.06.1941г.
...
Украинские границы охватывают собственно Украину, включая Курск, Воронеж, Тамбов, Саратов. В течение нескольких лет я поручал изготовлять своему учреждению этнографические карты для всего востока. Мы о установили, как проходят этнографические границы. Черноземная область, являющаяся самой плодородной областью России, может совершенно спокойно быть отнесена к ведению украинского правительства.
Она занимает площадь в 1,1 млн.кв.км. с населением в 59,5 миллионов человек
http://www.russia-21.ru/XXI/RUS_21/ARXIV/1994/rozenberg_06-07_1994.htm Площа України 0,6 млн. Приблизно така ж площа окупованої частини Росії (без фінських земель). Із них понад половина - етнічна Україна. (Зробімо скидку, на те, що німці таки не дійшли до Саратова і Тамбова.).
Сільські райони Кубані, Старопілля, Сталінградської області розмовляли переважно українською.
Якщо врахувати, що Смалєншчына і Бряншчына - це взагалі-то етнічна Білорусь, Псков-Новгород - ільменські словєнє, а Московська область по Можай - обмоскалена балтійська голядь, то вимальовується цікава картина: території вєлікарасов війна взагалі не торкнулася! (Ну - ледь-ледь, "у дєрєвні Крюково".)
От тобі і "наіболєє пастрадавший в вайнє народ, на плєчі каторава всє тягаты" і далі по тексту.
З відносно крупних індустральних центрів Росія втратила лише Сталінград та Ростов-на-Дону, звідки до речі все відносно цінне було заздалегіть вивезено. Як, власне, і з усією російської території, куди приходили німці. На початку війни росіяни в Україні не так воювали, як гарячково знищувалими українські міста, палили села і підривали плотини. Це затримувало німців і давало час аби вивезти з російських міст не лише промислове обладнання , але й пальми з піанінами. Дуже зручно.
Варто згадати що Росія ПРИДБАЛА. З України, "под шумок" було вивезено шість тисяч підприємств. І не якихось там , а дійсно гігантів - Харківський з-д Малишева, який клєпав Т-34, Запорожсталь, Криворожсталь, безліч київські, дніпропетровських, одеських, луганських і т.д.
Якщо поклати на шальки терезів те що було вкрадено Росією в Україні і те що дійсталося німцям в Росії, то якось дуже я сумніваюся, Росія взагалі хоч в чомусь втратила. Скажу більше - такого "хапка" світова історія до того ще не знала!
По ходу справи Росія зачистила Україну майже під нуль, ну щоб "врагу нє досталось". Такої масштабної руйнації також в історії ще не було. Німці прийшли вже на попелище.
Чи не тому стільки сублімованого лементу довкола "янтарной комнати" та "фонтанов Пєтродворца"?
Виникає питання - а навіщо взагалі російни воювали?
Воюють не за абстрактні ідеї, воюють за ресурси. Як писали німецькі аналітики "Без України в найближчі роки від голоду помре 30 мільйонів росіян". Втрачені поставки продовольства з України Росії компенсувалі союзники на чолі з США. Масштаби були такими, шо наприклад до Росії йшло 25% американської свинини. Коли Сталін починав "качать права", то йому припиняли постачати харчі. Росіяни воювали буквально за їжу. Саме цим американці змусили Сталіна воювати з японцями.
Коли була "освобождєна" Україна і зібрано перший-другий врожай, то Сталін зітхнув з полегшення - армію і народ-побєдітель є чим годувати.
"Асвабаждьонной Украінє" це коштувало додатково мільйон-півтора голодних смертей в 1946-47.
Та найбільший виграш Росія отримала від грабунку Німеччини, вивезши звідти тисячі найсучасніших виробництв разом з персоналом, шо у підсумку і обумовила технологічний і економічний прорив СРСР в 1950-і роки, і далі по інерції до 1970-х. Це була інвестиція буквально на трильйони долярів.
Голодомор забезпечив росіян харчовими калоріями, видертими з українців. Російські солдатики, яких мільйонами кидали в топку вурдалаки жукови, мали би померти з голоду ще в дитинстві, бо ніколи росіяни себе самі не годували. Життя солдатиків "конвертували" спочатку у повернення Україні, а потім у грабунок Німеччини, що , власне, і було головною метою війни.
Російські солдати гинули не стільки для "защіти родіни" і вже аж ніяк не для "асвабаждєнія Украіни", а щоб продовжити паразитичне існування Росії.
На прикладі історії Росії і росіян взагалі можна читати курс паразитольоґії.
====
От себя: а ведь так и было. Почти всю тяжесть разрушений вынесли на себе "братские республики и народы", послужив буфером и предпольем для России-Московии.
Выпьем в этот день, чтобы никогда больше это не повторилось, таскать каштаны из огня - дурных уже нет. Если кому-то хочется ымперства и войны - пусть платят своей кровью, воюют и жгут себя сами.
Если кому-то зудит от желания "объединить и присоединить" - 7 футов нашей земли найдется для каждого "объединителя".