І нічого хорошого в тому, що вони індивідуалісти немає врешті. Все одно все вже знято до нас. А якісь там секрети майстерності, якими ніхто не хоче ділитись, то взагалі нонсенс, як на мене. Вся технічна сторона є в книжках і власному досвіді, вся ідейна в голові, і якщо там порожньо, то ніхто не допоможе)) Вчорашня поїздка у Львів аж на дві речі підтвердила з приводу розмови. Який там може бути індивідуалізм, коли всі ті вулиці вжя зняті-перезняті до нас по 100 разів? Коли, пам"ятаю, минулого року була у Львові з подругою (вперше відколи почала знімати), так переймалась, щоб не було однакових кадрів, себто, якщо хтось якись ракурс знайшов, то вже не повторювати, шукати інший кут чи об"єкт для зйомки. А потім побродила по фотосайтах... а там точно такого як у нас купа)) Знято різними людьми і в різний час. Тепер не так ревностно ставлюсь - кому що подобається, те й знімай. Вчора часом стояли із моїм супутником плече в плече і знімали одне й те ж... Ну й що? ))) Все одно таким чином шедеври не нарождуються. Просто хороші кадри можуть бути, але таких багато) Друга річ про друзів: друзі, то добре, безззапечерно... Але з друзями не фотографами треба займатись не фотографічними речима. Просто не хочеться їх напрягати тим, що ти можеш йти і залипнути на одному місці на 5 хвилин, спершу поки настройки до світла підстроїш, а потім ще чекаєш, щоб перехожого в потрібному місці в потрібній фазі руху зловити... А якщо отак їдеш познімати, то подібні "залипання" через кожні 50 метрів)) В такі моменти краще бути з таким же "помешанным", хоч зрозуміє і не буде нервово тупцяти поруч)) Щодо фото - дякую)) Сама шокована, як таке вийшло) До речі, сама була на момент зйомки, стояла, спостерігала... ніхто не відволікав. От і побачила)) Хоча в тому місці на той час майже 4 роки провчилась)
Вчорашня поїздка у Львів аж на дві речі підтвердила з приводу розмови. Який там може бути індивідуалізм, коли всі ті вулиці вжя зняті-перезняті до нас по 100 разів? Коли, пам"ятаю, минулого року була у Львові з подругою (вперше відколи почала знімати), так переймалась, щоб не було однакових кадрів, себто, якщо хтось якись ракурс знайшов, то вже не повторювати, шукати інший кут чи об"єкт для зйомки. А потім побродила по фотосайтах... а там точно такого як у нас купа)) Знято різними людьми і в різний час. Тепер не так ревностно ставлюсь - кому що подобається, те й знімай. Вчора часом стояли із моїм супутником плече в плече і знімали одне й те ж... Ну й що? ))) Все одно таким чином шедеври не нарождуються. Просто хороші кадри можуть бути, але таких багато) Друга річ про друзів: друзі, то добре, безззапечерно... Але з друзями не фотографами треба займатись не фотографічними речима. Просто не хочеться їх напрягати тим, що ти можеш йти і залипнути на одному місці на 5 хвилин, спершу поки настройки до світла підстроїш, а потім ще чекаєш, щоб перехожого в потрібному місці в потрібній фазі руху зловити... А якщо отак їдеш познімати, то подібні "залипання" через кожні 50 метрів)) В такі моменти краще бути з таким же "помешанным", хоч зрозуміє і не буде нервово тупцяти поруч))
Щодо фото - дякую)) Сама шокована, як таке вийшло) До речі, сама була на момент зйомки, стояла, спостерігала... ніхто не відволікав. От і побачила)) Хоча в тому місці на той час майже 4 роки провчилась)
Reply
Leave a comment