Храми
1.Римо-католицька церква св. Флоріана.
У кожного є свій храм. В когось християнський, в когось єврейський (див попередній запис). За турків, коли Шаргород звався Кучук-Стамбулом, була мечеть. За совєтів, місцем поклоніння слугували пам’ятники вови лєніна і ІІСВ. Військовий вже не рушають, а вову (що злазити не хоче) до 1991-го регулярно мастили валер'янкою або, червоною фарбою. Але тепер він стоїть собі на вулиці свого ж імені, бо теперішнім місцевим просто байдуже, що як і навіщо стоїть.
2. Фасад трохи в іншому ракурсі. Це якраз св. Анна.
3. Вигляд з боку.
4. Парафіяльний будинок
За совєтів, це був будинок пійонєрів з різноманітними гуртками.
5. Статуя Фатімської Богородиці з написами латиною «Santa Maria - Ora pro nobis”, самих ранніх років натякають діткам, що Церква Вселенська, а не тілько ”тутейша”.
6. Римо-католицька церква Серця Ісуса.
Це вже Роскіш. Насправді то село 2 км поряд, але адміністративно теж Шаргород.
Саме діти з уроку релігії йшли.
7. А це св. Петро тримає ключі.
8. Цвинтарна каплиця
Під її стіною похований ректор Кам'янецької семінарії, який після ректорування був місцевим парохом і деканом
9. Монастирний комплекс св. Миколи.
Ліворуч пам’ятник жертвам війни. До приходу комунізму на цьому місці була ринкова площа, але цей буржуазний пежежиток. засадили деревами (парк наче). Після війни в парку поставлено пам’ятник, напис на ньому ”Нікто нє забіт...” кілька разів (хтось) замальовували фарбою (не я!), коли змінили на український - малювати перестали.
10. Церква УПЦ (МП).
Ще якихось сотні дві тому, вона була греко-католицькою. На сьогодні, майже ніхто з місцевих про це не знає і живе в святому переконанні що так було завжди.
За совка, цей храм на відміну від сусіднього католицького було зачинено, а як відчинено то як музей атеїзму. Грубий шар вапна по постісуваних комсомольськими сапами стінах травмував колись мою дитячу свідомість. Тепер вже і росписи є, і монахіи.
11. Заради цієї фотки я виліз на якісь балки, що були з боку складені - ґуркоту було...
12. Тут колись був колегій що вели василіани, але цього теж ніхто не пам'ятає
Вчилися Михайло Коцюбинський та Степан Руданський
13. Мури монастиря.
На початку дев'яностих форму купола дзвінниці було змінено.
14. До приходу комуністів це була православна церква, за совєтів - книгарня, зараз знову - УПЦ (МП). От, лише шкода, що архітектурний вигляд сильно постраждав...
15. Напис в трьох мовах. Почепленно цього літа. Оджразу ж з низу хтось дочепив якийсь напис з совкових парадів, чи то ”мір, труд, май”, чи то ”п’ятілєтка за два года”, щось в таке.
Не всім до шмиґи такий ”інтернаціонал”, але як на мене, саме в цьому символ культурну різноманітність і багатство містечка.