Якою все ж таки рафінованою та заштампованою виглядає подекуди наша журналістика на тлі своєї російської "колеги"... Начебто у нас зі свободою слова все гаразд - програми з етеру не знімають, журналістів не переслідують - та якась вона штучна, наша свобода слова. Бракує їй невимушеності, відвертості, іноді справжньої зубастості... Усе якесь напівнедомовлене, напівнедозапитане, напівнедовисловлене - за принципом "розумний глядач усе зрозуміє". А як не надто розумний? Нехай дивиться серіали?
Журналісти дедалі частіше забувають про свою первинну функцію - посередницьку, - задовольняючи перш за все власну цікавість і заступаючи собою справжніх бенефіціарів інформаційного продукту. А потім дивуються, що народ не розрізняє, де чорне, де біле... Так може варто самим собі трохи контрасту додати?
Навіяно оцим...
Click to view
П.С. Дякую
musstafa за поживу для розуму :)