Mar 06, 2017 17:36
Спи, любий, я буду берегти твій сон.
Я тихенько на вушко шепотітиму тобі про тепле море і чистий пісок, по якому так добре ступати босими ногами.
Про книгу в твоєму наплічнику, яку ти з нетерпінням дістаєш, щоб прочитати найцікавіше під гомін хвиль та крики чайок.
Щоб навколо жодної душі - тільки ти, книга і твої думки.
Лагідний вітерець пестить твоє обличчя, ти лягаєш на великому камені, з книгою в руках, мружишся від яскравого сонця і відкладаєш книгу кудись убік.
Ти просто хочеш побути в цьому "ніде і ніколи" якомога довше.
На мить прикривши очі, ти засинаєш, так і не дізнавшись про ті кошмари, які причаїлися в тінях поряд. Вони не люблять море, тому щовечора я приходжу розповісти тобі про нього нову історію.
Я - спогад на самому краєчку твого сну, який знає цю їх таємницю.
Спи, любий. Тіні я заберу з собою в минуле.
моя викривлена фантазія,
картинки в моїй голові,
інше життя,
кострубаті слова