давно-давно, напевно в іншому житті, ми з Тослою гуляли нічним Шармом, слухали триндьож екскурсовода, якому нічого було розповісти,бо все, що можна сказати про Шарм він виклав ще в перші півгодини екскурсії
було тепло і добре
ми якраз були біля місцевої мечеті і екскурсовод якраз розповідав про іслам, нічого особливого, все загальними фразами (хоча б тому, що російська у нього хоч і непогана, але в основному, в межах вивченого матеріалу)
і от посеред цієї південної ночі і екскурсії, про яку ми вже десятки разів встигли пожалкувати, що поїхали, ми почули прекрасне
- Як відрізнити добре ти робиш чи погано? Якщо ти сумніваєшся в тому, чи хороший вчинок ти збираєшся зробити, потрібно просто уявити, що пророк Мухаммед поряд: якщо при тому, що він спостерігає, ти все-одно зробив би замислене - вчинок хороший.
Я от думаю, що багатьом людям потрібно взяти за обов"язкове правило аналог цієї перевірки: особливо тим, хто каже, що вони "глибоко віруючі"
Чи зробили б вони ту чи іншу річ, якби поряд стояв їх Бог? Без можливості придумати і висловити йому свої звичні виправдання, які вони завжди тримають напоготові для совісті?
Та сама мечеть