Ботанічний, яким я його люблю
Почалися травневі, які традиційно співпали з цвітінням бузку в ботанічному саду.
Для Києва це те ж саме, що цвітіння сакури в Токіо - в ботанічний набігає стільки людей, що не те, що яблуку - горіху ніде впасти.
А нам пощастило вранці в понеділок подивитися на красу
Набридло писати про політику,трупи,зеленихчоловічків
Під катом купа фото порожнього ботанічного
Підходимо до ботанічного зі сторони мосту Патона (там ще навчання автошкола якась постйно проводить) - автошкола представлена сьогодні лише одним авто, що радує. Бо все зелене і красиве, і по дорозі добре ідеться -не хочеться шарахатися від чергового переляканого щеневодія.
Дорога прекрасна, повітря чисте, за поворотом буде невеличкий підйом і вхід до ботанічного.
Ось ми вже на території і тут одразу видно - те, що людей немає зараз не відміняє їх наявність взагалі. Ну і, що люди не всі люди. Як на мене, не так вже і важко забрати своє сміття з собою, якщо бачиш, що викинути цивілізовано його немає змоги.
Правда, до адміністрації теж є питання: і по кількості, і по розмірах смітників, і по частоті їх очистки.
Але далі все знову прекрасне
І безлюдне
Кожна доріжка тільки твоя - можна просто насолоджуватися ранком, сонцем, зеленню навколо
Підходимо до місць цвітіння бузку, але люди нагадують про себе лише опосередковано - за допомогою все того ж сміття
А тепер скажіть, коли ви востаннє бачили порожні лавки в ботанічному поряд з кущами бузку, що саме-саме цвіте і пахне?
Особливо, якщо це лави з видом на Дніпро і Київ? А це саме вони))
Я,якщо чесно, не пам"ятаю ще жодного разу,коли ми прийшли б на це місце і вільним від людей був хоча б клаптик трави за цими лавками, звідки такий розкійшний вид. Аж не віриться, але ось воно, щастя
От якби фото могли передавати аромат..мммм...це дивовижно
І порожні алеї
ну майже - все таки ми не одні вирішили подивитися на красу. Або то працівники щось з самогоранку роблять-не знаю, але людина детектед
А ще є ось такі дерева
Квіти зблизька - не знаю, як називаються, але гуляти поряд з ними суцільне задоволення.
Алея, де живуть білочки. Їх тут на деревах максимальна концентрація. І оскільки людей нема,то почувають вони себе тут геть вільно. Гасають прямо по землі. Правда, сфотографувати не вийшло -задивилися, замилувалися, а потім пізно було - вони повтікали в своїх справах.
Залишивши по собі запаси горіхів)))
В фонтані біля виходу можна поспостерігати за місцевою качкою - правда, тут вже можна зустріти молодих мам, що гуляють з немовлятами
І тюльпани теж в самому соку- можна спокійно підійти, сфотографувати, подивитися, помріяти, не прориваючись крізь натовп панянок, що всіляко позують для оновлених аватарок своїх акаунтів))
Життя триває))
Для Києва це те ж саме, що цвітіння сакури в Токіо - в ботанічний набігає стільки людей, що не те, що яблуку - горіху ніде впасти.
А нам пощастило вранці в понеділок подивитися на красу
Набридло писати про політику,трупи,зеленихчоловічків
Під катом купа фото порожнього ботанічного
Підходимо до ботанічного зі сторони мосту Патона (там ще навчання автошкола якась постйно проводить) - автошкола представлена сьогодні лише одним авто, що радує. Бо все зелене і красиве, і по дорозі добре ідеться -не хочеться шарахатися від чергового переляканого щеневодія.
Дорога прекрасна, повітря чисте, за поворотом буде невеличкий підйом і вхід до ботанічного.
Ось ми вже на території і тут одразу видно - те, що людей немає зараз не відміняє їх наявність взагалі. Ну і, що люди не всі люди. Як на мене, не так вже і важко забрати своє сміття з собою, якщо бачиш, що викинути цивілізовано його немає змоги.
Правда, до адміністрації теж є питання: і по кількості, і по розмірах смітників, і по частоті їх очистки.
Але далі все знову прекрасне
І безлюдне
Кожна доріжка тільки твоя - можна просто насолоджуватися ранком, сонцем, зеленню навколо
Підходимо до місць цвітіння бузку, але люди нагадують про себе лише опосередковано - за допомогою все того ж сміття
А тепер скажіть, коли ви востаннє бачили порожні лавки в ботанічному поряд з кущами бузку, що саме-саме цвіте і пахне?
Особливо, якщо це лави з видом на Дніпро і Київ? А це саме вони))
Я,якщо чесно, не пам"ятаю ще жодного разу,коли ми прийшли б на це місце і вільним від людей був хоча б клаптик трави за цими лавками, звідки такий розкійшний вид. Аж не віриться, але ось воно, щастя
От якби фото могли передавати аромат..мммм...це дивовижно
І порожні алеї
ну майже - все таки ми не одні вирішили подивитися на красу. Або то працівники щось з самогоранку роблять-не знаю, але людина детектед
А ще є ось такі дерева
Квіти зблизька - не знаю, як називаються, але гуляти поряд з ними суцільне задоволення.
Алея, де живуть білочки. Їх тут на деревах максимальна концентрація. І оскільки людей нема,то почувають вони себе тут геть вільно. Гасають прямо по землі. Правда, сфотографувати не вийшло -задивилися, замилувалися, а потім пізно було - вони повтікали в своїх справах.
Залишивши по собі запаси горіхів)))
В фонтані біля виходу можна поспостерігати за місцевою качкою - правда, тут вже можна зустріти молодих мам, що гуляють з немовлятами
І тюльпани теж в самому соку- можна спокійно підійти, сфотографувати, подивитися, помріяти, не прориваючись крізь натовп панянок, що всіляко позують для оновлених аватарок своїх акаунтів))
Життя триває))