Просто так

[shanya_sla]

Черговий раз, дивлячись на масявку і думаючи, що сьогодні знову не посплю нормально, розумію, що дітей таки потрібно народжувати, коли вже хочеться і знаєш, на що ідеш. В такому випадку все сприймається просто і як належне - робиш те, що маєш робити. Встаєш о третій ночі, годуєш, переодягаєш, колихаєш рендомний період часу від години до трьох і падаєш спати, знаючи, що через кілька годин все по-новій почнеться.
Не злишся і не паришся.
Просто переходиш на режим центру Всесвіту в своєму домі.
Навряд чи я змогла б так ставитися до своєї дитини, якби вона була небажано народженою у 16-18 років. Дуже сумніваюся, що мене б вистачило на любов до неї.