Своє кошеня мені найближчим часом не світить, тому медитую на чужих.
Наприклад, на ось цю кицю.
Вона живе на зупинці між Новоградом та Житомиром. Вона пухнаста, лагідна та добре вгодована - ковбасою її вже не спокусити. Хоча, нашу ковбаску вона милостиво скуштувала. І дала себе почухати. Ну і шерстка у неї - чистий шовк.