Солодка вата
Давно не брав до рук роздумів, не стукав серцем в німій пустоті хаосу вимальовуючи ледь примарні образи дійсності. Якась граційна безглуздість огорнула полотном байдужості. Та ось, нарешті, політ птахом наситив значенням.
Зауважив що відсутність намірів поринути в темну приємну безодню себе призводить до дисгармонії. Десонанс чуттєвого та пошук радостей. Відсутність розкриття граней ми заповнюємо радістю купця що вторгував на срібняк надлишку. Відсутність розуміння Я заповнюєм солодкою ватою амнезії. Створюєм зі слова сенси, вдихаєм в них життя та віримо. Свято просимо забути себе, благаєм про можливість розсікати вічність на гребені леткого щастя. Якась неминуча синестезія справжнього життя.
Поринь у мікрокосмос вільного творця себе, творись в собі. Немає відповідей в ноосфері радостей. Немає сенсу поза тобою. Відкрий мільйонну грань чуттєвого, відкрий себе.