У Дніпропетровську навчали створенню української вишиванки
У неділю в Дніпропетровську, в Художньому музеї, навчали крою української традиційної сорочки. Майстер-клас зі створення вишиванки, приурочений до Дня незалежності України, організувала художниця етнічного костюму, науковий співробітник музею Антоніна Бондарук.
Невдовзі майстриня розпочне серію занять з вивчення традиційних, але дещо забутих технік народної вишивки та створення традиційних для українців виробів - хустки, весільного рушника, сорочок.
Як розповідає Антоніна Бондарук, традиційна чоловіча сорочка - це всього лиш шість прямокутників тканини різної величини, які зшиваються між собою технікою «змережування».
«Це досить просто, і саме тому ми починаємо з крою чоловічої сорочки. Крій, який ми використовуємо, - архаїчний, це тунікоподібний крій. Великий шматок тканини перекидається навпіл, позначається горловина, робиться пазуха і наноситься вишивальний мотив. Рукава вшиваються «змережуванням». Найпростіший мотив вишивки може відтворити майже кожна жінка», - вважає Антоніна Бондарук.
Вона зазначає: раніше чи не в кожній українській хаті була господиня - сама собі модельєр, кравчиня та вишивальниця, адже на жінці лежав обов’язок забезпечити родину одягом, і жінки з цим завданням впорувались. В сучасному світі, вважає, теж є місце такому виду творчості.
«Забезпечення родини білизною покладалося традиційно на жінку, і часто вже на весіллі наречений був одягнений у сорочку, вишиту молодою. Сьогодні відроджується традиція дарувати нареченому сорочку, а новонародженій дитині - вишиту наволочку на подушку»,- каже художниця.
Що ж до вишивки, зазначає Антоніна Бондарук, в Україні розрізняють понад сто технік одностороннього та двостороннього вишивання. За її словами, ці високотехнологічні вишивальні шви, раніше знані багатьма вишивальницями, а зараз мало використовувані.
«Українському народному вишиванню властиві мініатюрність, ювелірна чистота виконання, коли вишивка має однаковий вигляд з лиця та вивороту; надзвичайне багатство регіональних варіантів», - розказує майстриня, додаючи, що візерункам Придніпров’я характерні м’які, природні барви, вишивкам Західної України - розмаїті, яскраві кольори.
Із січня 2012 року на базі Художнього музею у Дніпропетровську під керівницвом Антоніни Бондарук діє творча лабораторія «Берегиня», де відроджують традиційну вишивку. Майстриня також досліджує вишивальні традиції краю під час експедицій, а також працює як художник-реставратор текстилю.