Потсдам. "Без клопотів"
Потсдам справив враження радянського міста, точніше - пострадянського. Може, тому що це було єдине з нами побачених європейських міст, де вулиці майоріли зовнішньою рекламою. Політичною. Та й на вулицях було якось звично багато російської мови. Як вдома.
Наше знайомство з Потсдамом розпочалося з розкішного парку Сан сусі ("Без клопотів"). Здається, він входить до 5-ки найгарніших парків Європи. Разом, до речі, з нашою "Софіївкою". Принаймні, так розказують гіди. Українські :-).
Палац Сан сусі (середина 18 ст.) - літня резиденція пруського короля Фрідріха Другого. Кажуть , збудований за ескізами самого короля. Перебудований нащадками. Зараз - музей.
Могила самого Фрідріха. Скромно, без надміру. Одне слово - король-солдат. Фрідріх Другий навчив німців їсти картоплю, тому поряд з квітами на його надгробку традиційно розсипають бараболю.
Тераси перед Палацом Сан сусі розбиті на природніх пагорбах, де колись росли могутні дуби. Приклад того, як архітектори вміло використали ландшафт.
Тераси засаджені виноградом й інжиром. Для фігових деревець, щоб не померзли, придумали ніші з отакими захисніими "ворітцями". Не знаю, чи підведена до них сигналізація, але не бачила, щоб хтось з німців рвав і їв
В Сан сусі було мало людей - і багато богів.
Мармурові статуї , статуйки, вазони, ванни, фонтани, басейни. Багато чого - оригінали. Ванна з левами.
і навіть лавочки для сидіння мармурові. Такі, з розмахом.
Громіздку монументальність парку дещо різноманітить ажурна альтанка
і невеличкий чайний будиночок у китайському стилі (1755 -1764) . Всередині зараз музейчик східної порцеляни.
Золоті китайці під золотою пальмою п"ють золотий чай
Квітники, розбиті на "рівняйсь-струнко", - якось все це дуже по-німецьки, прагматично, "з голови". Але розмаїття сортів, какофонія барв!
Ще трохи квіткового міксу.
Компанія. Ромашки, чорнобривці і навіть ПОМІДОРИ :-)
"Львіний зєв", або просто - "ротики". Я забула сказати: ввесь час чесав дощ. От тобі і Сан сусі - "Без клопотів".
Ще трохи левів. З вазона біля Палацу.
Із парку - тьотя-лев"ячі лапи.
Вирвавшись з полону статуй, колон, вазонів, манівцями потрапляєш у безлюдні куточки.
Фонтанчик Сан сусі з видом на руїни. Давньогрецькі напівзруйновані колони вдалині - імітація, звісно. Замовлена котримось із німецьких королів.
У Потсдамі взагалі чимало імітацій. Ось під такий млин задекорована ... гм... не пам"ятаю точно, але якась господарська будівля. Є також водонапірна вежа, що зовні імітує ошатну мечеть. Фото "мечеті", на жаль, не встигла зробити.
Наше знайомство з Потсдамом розпочалося з розкішного парку Сан сусі ("Без клопотів"). Здається, він входить до 5-ки найгарніших парків Європи. Разом, до речі, з нашою "Софіївкою". Принаймні, так розказують гіди. Українські :-).
Палац Сан сусі (середина 18 ст.) - літня резиденція пруського короля Фрідріха Другого. Кажуть , збудований за ескізами самого короля. Перебудований нащадками. Зараз - музей.
Могила самого Фрідріха. Скромно, без надміру. Одне слово - король-солдат. Фрідріх Другий навчив німців їсти картоплю, тому поряд з квітами на його надгробку традиційно розсипають бараболю.
Тераси перед Палацом Сан сусі розбиті на природніх пагорбах, де колись росли могутні дуби. Приклад того, як архітектори вміло використали ландшафт.
Тераси засаджені виноградом й інжиром. Для фігових деревець, щоб не померзли, придумали ніші з отакими захисніими "ворітцями". Не знаю, чи підведена до них сигналізація, але не бачила, щоб хтось з німців рвав і їв
В Сан сусі було мало людей - і багато богів.
Мармурові статуї , статуйки, вазони, ванни, фонтани, басейни. Багато чого - оригінали. Ванна з левами.
і навіть лавочки для сидіння мармурові. Такі, з розмахом.
Громіздку монументальність парку дещо різноманітить ажурна альтанка
і невеличкий чайний будиночок у китайському стилі (1755 -1764) . Всередині зараз музейчик східної порцеляни.
Золоті китайці під золотою пальмою п"ють золотий чай
Квітники, розбиті на "рівняйсь-струнко", - якось все це дуже по-німецьки, прагматично, "з голови". Але розмаїття сортів, какофонія барв!
Ще трохи квіткового міксу.
Компанія. Ромашки, чорнобривці і навіть ПОМІДОРИ :-)
"Львіний зєв", або просто - "ротики". Я забула сказати: ввесь час чесав дощ. От тобі і Сан сусі - "Без клопотів".
Ще трохи левів. З вазона біля Палацу.
Із парку - тьотя-лев"ячі лапи.
Вирвавшись з полону статуй, колон, вазонів, манівцями потрапляєш у безлюдні куточки.
Фонтанчик Сан сусі з видом на руїни. Давньогрецькі напівзруйновані колони вдалині - імітація, звісно. Замовлена котримось із німецьких королів.
У Потсдамі взагалі чимало імітацій. Ось під такий млин задекорована ... гм... не пам"ятаю точно, але якась господарська будівля. Є також водонапірна вежа, що зовні імітує ошатну мечеть. Фото "мечеті", на жаль, не встигла зробити.