карма дивна штука
я тепер постійно дивлюсь на лінію берегу.
сиджу так високо посеред степу, що бачу всю бухту з лінією..
лінією між жовтим та синнім.
коли сонце сідає - пісок стає саме жовтого кольору, як зараз і мої пальці в променях засинаючого сонця...
а море перетворюється з молочної вранішньої пінки на блакитну синь...
і тоді створюється смак.
смак яскравих фарб природи в самій західній точці острову.
я дивлюсь на лінію берегу, щоби зловити тебе. тебе світлого, сяючого... твоє проміння відчуваються за кілометри...
я дивлюсь довго, напружуючи очі, щоби побачити кінець лінії і зловити момент твого рішення вирушити до нас.
до нашого простору.... для створення свята з кожної дії, з кожного дотику, з кожної посмішки...
і від того, я не хочу пропустити момент, коли твої ступні стануть на цей шлях..
я не хочу пропустити, аби радістю зустрічі осяяти тобі шлях, і зробити його легким...
зустріч.
така солодка, дивна, легка, вічна, глибока, сильна.. всі життя всі віки... тільки легкість...
і більше не хочеться страждати чи чекати на диво.
вистачає сил і натхнення бути легким. так довго як заманеться. так легко як захочеться.
і тоді звільнитись
і тоді відпустити
як ти відпускаєш всі наші гріхи тільки своєю посмішкою
вдячна на віки
люди за якими хочеться йти і бути поруч швидко зникають...
карма дивна штука
сиджу так високо посеред степу, що бачу всю бухту з лінією..
лінією між жовтим та синнім.
коли сонце сідає - пісок стає саме жовтого кольору, як зараз і мої пальці в променях засинаючого сонця...
а море перетворюється з молочної вранішньої пінки на блакитну синь...
і тоді створюється смак.
смак яскравих фарб природи в самій західній точці острову.
я дивлюсь на лінію берегу, щоби зловити тебе. тебе світлого, сяючого... твоє проміння відчуваються за кілометри...
я дивлюсь довго, напружуючи очі, щоби побачити кінець лінії і зловити момент твого рішення вирушити до нас.
до нашого простору.... для створення свята з кожної дії, з кожного дотику, з кожної посмішки...
і від того, я не хочу пропустити момент, коли твої ступні стануть на цей шлях..
я не хочу пропустити, аби радістю зустрічі осяяти тобі шлях, і зробити його легким...
зустріч.
така солодка, дивна, легка, вічна, глибока, сильна.. всі життя всі віки... тільки легкість...
і більше не хочеться страждати чи чекати на диво.
вистачає сил і натхнення бути легким. так довго як заманеться. так легко як захочеться.
і тоді звільнитись
і тоді відпустити
як ти відпускаєш всі наші гріхи тільки своєю посмішкою
вдячна на віки
люди за якими хочеться йти і бути поруч швидко зникають...
карма дивна штука