про мої різноманіття
і так інколи важко повірити в себе..
у кожну із своїх сторін...
адже треба прийняти і переламати розуміння, що у людини може бути не одна робота, не одна спеціальність, не одна залежність, не одна забава...
чомусь для віри не вистачає сертифікату, чи якоїсь бумажки..
чи просто надвисокі вимоги до себе та свого таланту..
я згадую про всі мої різноманіття, коли хтось починає пишатись, або розповідати мені ж про мене))
в цей момент мої очі стають ширші, серце задає ритм надшвидкий для мого тіла...
я починаю згадувати що зі мною було, що я робила, що я вмію...
Так глибоко дотикалась - і відпускала...
А потім дозволивши собі не бути причетною до чогось одного, до когось одного, з чимось єдиним...
я стаю собою. вільною ... вільною в назвах своїх занять... вільною в ролях яких я приміряю до себе... танцівниця, перформер, актор, коханка, художниця, письменниця, блоггер, мандрівниця, жінка, багіня, якийсь там менеджер, якась там півунья, якась там мрійниця....
Дозволити собі бути всесторонньою і вільною, незалежною від назв....
