Я ліс у бетоні, та острів в безодні...

[sess_sunny]

Зазирни у середину..
У мою даль безмежності сприйняття
У мій бездонний колодязь відваги та сили
У моє струнке, прозоре тіло...
мене нема.
я кожну секунду з'являюсь перед тобою  - оголена в думках і зникаю при першій же спробі доторкнутися до непотрібного

я течія у безкінечність....
Я ліс у бетоні, та острів в безодні...
я є
і я зникаю

я є
і я зникаю

розчиняю в собі, щоб переродитися в нові простори бездушшя