Таня і паротяг
...погода сьогодні не дуже, але ми всеодно поїхали кататися ось на цьому "ретро" поїзді...
два слова щодо взагалі цієї екскурсії: сам паротяг супер - свистить, димить, поїдає вугілля)), але до нього чіпляють сучасні вагони "експресу", де вікно є тільки через кожний ряд сидінь, як уявляють екскурсію по київському кільцю організатори, коли ти дві години будеш бачити стінку вагона, не зрозуміло. Добре, людей було не дуже багато і ми просто пересіли на зручні місця. "Лекцію" про історію ПЗЗ читають в прямому ефірі, скучно, монотонно і чомусь російською мовою, ще й з такими ляпами, що я просто угарав в кріслі. Але це всьо не затьмарило нашого гарного настрою і вражень.
Після поїздки пішли в музей ПЗЗ, полазили по різним паротягам і локомотивам, а Таня потягнула мене дивитися урядові вагони (від столипінського 1910 р. до щербицького 1957 р.(вроді)). В общім Тані вагони сподобалися (щеб пак: шкіряні дивани метра з півтора шириною, м'які, письмовий стіл, окрема вана(!) або душ, величезна кухня, кімната засідань і т.д. шкіра-бархат-мідь), запропонувала жити в них))).
На останок, по дорозі додому намокли під дощем, як я предрікав зранку))
два слова щодо взагалі цієї екскурсії: сам паротяг супер - свистить, димить, поїдає вугілля)), але до нього чіпляють сучасні вагони "експресу", де вікно є тільки через кожний ряд сидінь, як уявляють екскурсію по київському кільцю організатори, коли ти дві години будеш бачити стінку вагона, не зрозуміло. Добре, людей було не дуже багато і ми просто пересіли на зручні місця. "Лекцію" про історію ПЗЗ читають в прямому ефірі, скучно, монотонно і чомусь російською мовою, ще й з такими ляпами, що я просто угарав в кріслі. Але це всьо не затьмарило нашого гарного настрою і вражень.
Після поїздки пішли в музей ПЗЗ, полазили по різним паротягам і локомотивам, а Таня потягнула мене дивитися урядові вагони (від столипінського 1910 р. до щербицького 1957 р.(вроді)). В общім Тані вагони сподобалися (щеб пак: шкіряні дивани метра з півтора шириною, м'які, письмовий стіл, окрема вана(!) або душ, величезна кухня, кімната засідань і т.д. шкіра-бархат-мідь), запропонувала жити в них))).
На останок, по дорозі додому намокли під дощем, як я предрікав зранку))