видиво
"Самотність в мережі" (2006, Польща). Рівно три роки тому (пам'ять не дасть збрехати про ті знакові липневі дні 2009-го), мені до рук потрапила книга поляка Вишневського "Самотність в мережі" - її цитували і зводили до рангу культової речі всі ванільні дівчатка того часу (про те, що вони були ванільними, дівчатка дізнаються пізніше:). Пригадую, що книга мені пішла легко. І хоча дочитати я її не зміг (чому - важко сказати), твір лишив по собі хороше враження. Все таки, спілкування і зародження стосунків в інтернеті річ цікава. Актуальна. (Для мене теж. Колись. Якщо колись.) І як ніколи популярна)..
Так от, не минуло і трьох років, як мені потрапила до рук і екранізація книги авторства Адамека. З польським кінематографом я абсолютно незнайомий, тому важко порівнювати. Не хочу нікого критикувати, свідомо/несвідомо, але авторам стрічки не вистачило ні грошей, ні натхнення, ні уяви, щоб довести справу до пуття. Як ніколи погоджуюся з більшістю критики, яку прочитав в мережі. Хоча фільм не позбавлений поезії, вдалих моментів та хорошої музики. Між тим, любові мало бути більше. Певен, що за екранізацію книги Вишневського ще візьмуться. Є про що знімати)