Перебуваю у швецькому Мальмо. З робочим візитом
Сьогодні виступаю на 24-й Генеральній асамблеї Ради європейських муніципалітетів і регіонів, що проходить з 22 по 24 квітня у м. Мальмо (Швеція). Наша делегація з Черкас - єдина з усієї України.
Захід проводиться раз на три роки і збирає близько 1500 представників органів місцевого і регіонального самоврядування європейських країн. Цьогорічне засідання буде присвячено обговоренню питань підвищення якості надання послуг громадянам, розвитку великих міст у гармонії з передмістями, врахування демографічних змін у плануванні розвитку, гендерної рівності, змін клімату, ролі побратимства в майбутній Європі.
Тема мого виступу: «ЄС та його сусіди: співпраця заради миру, стабільності та інтеграції».
Читачам ЖЖ надаю ексклюзив і пропоную для перегляду тези свого виступу на засіданні Генеральної асамблеї:
«Слід погодитися, що місцеві органи влади дуже гостро відчувають кризу.
В Україні додаткову гостроту ситуації додає очевидний розрив між центральною владою і місцевим самоврядуванням.
Декілька років в Україні Центральна влада демонструє свою неспроможність працювати, але постійно намагається забрати повноваження у органів місцевого самоврядування.
Неспроможність центрального уряду ефективно співпрацювати із регіонами демонструється також і повільним впровадженням регіональних компонентів Інструменту Європейської Політики Сусідства (ENPI) та TACIS для України.
Відсутня єдина національна політика і стратегія співпраці між містами і регіонами ЄС і України
На відміну від центру, міста і регіони, що стоять ближче і краще розуміють інтереси і проблеми громади, їх значна частина готова до співпраці, спрямованої на енергійне впровадження реформ.
Що ми пропонуємо?
Досвід Черкас і інших міст України доводить, що «універсальним ключем» до економічного відродження українських міст і регіонів є Енергетична ефективність і Енергозбереження.
Ключовими завданнями в галузі енергозбереження є:
- Теплопостачання та опалення;
- Електроенергія;
- Водопостачання та утилізація стічних вод.
При цьому, необхідно позбавитися надмірної залежності від природного газу, як головного виду палива для електростанцій та бойлерів. Події на початку 2009 року показали Україні та всій Європі, до чого призводить така залежність.
Важливо скоротити втрати енергії за рахунок сучасного обладнання і технологій, ефективних систем управління та тарифної політики, що заохочує енергозбереження.
- Реновація житлових будинків - до 90% житла перебуває у власності мерій що дозволить заощадити значні ресурси в майбутньому
У вирішенні визначених проблем місто Черкаси активно використовує досвід європейських міст та співпрацює із міжнародними фінансовими інститутами і партнерами з країн ЄС.
Користуючись нагодою я хочу відзначити кількарічне ефективне співробітництво з нашими Шведськими партнерами, зокрема Офісу Експорту Проектів МЗС Швеції та компанії «Свенск Експорт Кредит».
В своїх зусиллях Черкаси не одинокі. Наприклад, успішний досвід співпраці із партнерами із різних країн ЄС мають Дніпропетровськ, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кременчук, Львів, Одеса, та інші українські міста. Проте така співпраця носить епізодичний, несистемний характер.
Сьогодні в Україні відсутня дійова національна політика підтримки і заохочування поточної співпраці міст і регіонів України з партнерами з ЄС!
Центральний Уряд не в змозі ефективно координувати у впроваджувати існуючі інструменти співпраці міст і регіонів!
Рішення - активізувати прямі контакти і співпрацю Асоціації міст України та громад з Європейською Комісію через сприяння Ради Європейських міст та регіонів та Комітету Європейських регіонів!
Такій співпраці з АМУ буде сприяти новий Закон Про Асоціації органів місцевого самоврядування, ухвалений минулого тижня, який закріпляє вплив на прийняття державних рішень.
Проблемою українських міст є брак відповідного досвіду щодо визначення стратегічних пріоритетів розвитку, розробки і впровадження стратегій і програми їх реалізації!
Тому, також пропонуємо!
Відкрити двері до розгалуженої мережі партнерств Європейських регіонів і міст. Зокрема, «Альянс Сталого Розвитку», «Стратегія успіху - стратегія створення привабливого міста»; «Зелені двигуни зростання».
В березні 2006 року в Україні офіційно розпочалося впровадження такого специфічного інструменту технічного допомоги, як Twinning. Україна стала першою із країн Європейської політики сусідства, де впроваджується цей інструмент, початково розроблений виключно для країн-кандидатів.
В країнах-кандидатах він ефективно впроваджувався і на регіональному рівні.
Сьогодні в Україні впроваджується або готується до впровадження 22 проекти Twinning. Всі проекти для центральних органів виконавчої влади. Жодного для регіонів!
Пропоную! Запровадити інституційний Twinning між містами України і містами країн-членів ЄС в галузі енергозбереження і енергоефективності».
Довідково: Слово “Twinning” походить від англійського слова “a twin” - “близнюк” і загалом використовується для опису рівноправного співробітництва.
Впровадження інструменту Twinning було започатковано Європейською Комісією в 1997 році у контексті розширення Європейського Союзу. Цей новий інструмент інституційної розбудови був створений з метою інтеграції законодавства ЄС у законодавство країн-бенефіціарів.
У травні 1998 року розпочалася реалізація Програми Twinning, яка сприяла розбудові професійної мережі державних службовців органів влади країн-членів ЄС і тих країн, де виконувалися проекти Twinning, а також допомогла розвинути всесторонні зв’язки між цими людьми, органами та країнами.
На сьогодні впроваджено більше півтори тисячі проектів Twinning. Інструмент Twinning успішно зарекомендував себе як засіб апроксимації законодавства та впровадженні кращих практик у сфері державного управління в тих країнах, котрі приєдналися до Європейського Союзу 2004 року.
Хронологія поширення інструменту Twinning:
1998 р.: перший проект Twinning був впроваджений у країнах Центральної та Східної Європи (Phare).
2002р.: перший проект Twinning в районі Західних Балкан (CARDS).
2004р.: інструмент впроваджується у країнах ,Середземномор’я (MEDA).
2005р.: інструмент Twinning стає доступним для країн СНД (Tacis).
Україні першою серед країн, що впроваджували програму Tacis, став доступним цей новий механізм співробітництва з країнами-членами ЄС. Поширення інструменту Twinning на Україну свідчить про важливе значення, що надається поглибленню інтеграції України та Європейського Союзу.
Проект Twinning планується і виконується таким чином, щоб сприяти розбудові інституційної спроможності на основі низки головних принципів:
1. Підхід на основі партнерства - фундаментальна засада для досягнення гарантованих результатів у процесі впровадження Twinning. Обидві сторони розділяють відповідальність за досягнення результатів. Країни-бенефіціари беруть безпосередню участь у підготовці проектів. Проект Twinning повинен бути спільним проектом двох (або кількох) органів-партнерів, які мають зобов’язання.
2. Проект Twinning повинен передбачати, щонайменше, деякі елементи наближення до acquis communautaire (законодавства ЄС), a також деякі елементи інституційної та структурної реформи. Наприкінці проекту нова чи адаптована система повинна бути самодостатньою: вона повинна функціонувати виключно за рахунок і за відповідальності країни-бенефіціара.
3. І орган-бенефіціар, і партнер з країни-члена ЄС беруть на себе зобов’язання працювати до досягнення узгоджених сторонами обов’язкових результатів, які повинні бути вимірюваними та точними.
4. Партнери по проекту Twinning заздалегідь готують детальний робочий план. У процесі виконання проекту допускається внесення деяких уточнень; проте, від самого початку слід чітко встановити певні індикатори, що забезпечать постійний контроль прогресу.
5. Основна мета проектів Twinning - це досягнення конкретних оперативних результатів у країні-бенефіціарі з впровадження вимог, зумовлених процесом гармонізації з законодавством ЄС.
6. Партнери по проекту Twinning беруть на себе зобов’язання з ефективного досягнення встановлених цілей, а не лише стосовно належного використання виділених коштів. Наприкінці проекту нова або відрегульована система стає цілком функціональною за повної відповідальності та фінансування країни-бенефіціара.
7. Twinning - це не одностороннє надання технічної допомоги від країни-члена ЄС країні-бенефіціару. Окрім цього, це спільний проект, де кожен з партнерів передбачає власні зобов’язання. Країна-бенефіціар зобов’язується впроваджувати та фінансувати необхідні реформи, а країни-члени ЄС зобов’язуються забезпечувати підтримку цього процесу на період реалізації проекту.
8. Twinning регулюється потребою країни-бенефіціара: це механізм, в якому бенефіціар відіграє визначну роль з ініціювання запиту на виконання конкретного проекту Twinning.
Захід проводиться раз на три роки і збирає близько 1500 представників органів місцевого і регіонального самоврядування європейських країн. Цьогорічне засідання буде присвячено обговоренню питань підвищення якості надання послуг громадянам, розвитку великих міст у гармонії з передмістями, врахування демографічних змін у плануванні розвитку, гендерної рівності, змін клімату, ролі побратимства в майбутній Європі.
Тема мого виступу: «ЄС та його сусіди: співпраця заради миру, стабільності та інтеграції».
Читачам ЖЖ надаю ексклюзив і пропоную для перегляду тези свого виступу на засіданні Генеральної асамблеї:
«Слід погодитися, що місцеві органи влади дуже гостро відчувають кризу.
В Україні додаткову гостроту ситуації додає очевидний розрив між центральною владою і місцевим самоврядуванням.
Декілька років в Україні Центральна влада демонструє свою неспроможність працювати, але постійно намагається забрати повноваження у органів місцевого самоврядування.
Неспроможність центрального уряду ефективно співпрацювати із регіонами демонструється також і повільним впровадженням регіональних компонентів Інструменту Європейської Політики Сусідства (ENPI) та TACIS для України.
Відсутня єдина національна політика і стратегія співпраці між містами і регіонами ЄС і України
На відміну від центру, міста і регіони, що стоять ближче і краще розуміють інтереси і проблеми громади, їх значна частина готова до співпраці, спрямованої на енергійне впровадження реформ.
Що ми пропонуємо?
Досвід Черкас і інших міст України доводить, що «універсальним ключем» до економічного відродження українських міст і регіонів є Енергетична ефективність і Енергозбереження.
Ключовими завданнями в галузі енергозбереження є:
- Теплопостачання та опалення;
- Електроенергія;
- Водопостачання та утилізація стічних вод.
При цьому, необхідно позбавитися надмірної залежності від природного газу, як головного виду палива для електростанцій та бойлерів. Події на початку 2009 року показали Україні та всій Європі, до чого призводить така залежність.
Важливо скоротити втрати енергії за рахунок сучасного обладнання і технологій, ефективних систем управління та тарифної політики, що заохочує енергозбереження.
- Реновація житлових будинків - до 90% житла перебуває у власності мерій що дозволить заощадити значні ресурси в майбутньому
У вирішенні визначених проблем місто Черкаси активно використовує досвід європейських міст та співпрацює із міжнародними фінансовими інститутами і партнерами з країн ЄС.
Користуючись нагодою я хочу відзначити кількарічне ефективне співробітництво з нашими Шведськими партнерами, зокрема Офісу Експорту Проектів МЗС Швеції та компанії «Свенск Експорт Кредит».
В своїх зусиллях Черкаси не одинокі. Наприклад, успішний досвід співпраці із партнерами із різних країн ЄС мають Дніпропетровськ, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кременчук, Львів, Одеса, та інші українські міста. Проте така співпраця носить епізодичний, несистемний характер.
Сьогодні в Україні відсутня дійова національна політика підтримки і заохочування поточної співпраці міст і регіонів України з партнерами з ЄС!
Центральний Уряд не в змозі ефективно координувати у впроваджувати існуючі інструменти співпраці міст і регіонів!
Рішення - активізувати прямі контакти і співпрацю Асоціації міст України та громад з Європейською Комісію через сприяння Ради Європейських міст та регіонів та Комітету Європейських регіонів!
Такій співпраці з АМУ буде сприяти новий Закон Про Асоціації органів місцевого самоврядування, ухвалений минулого тижня, який закріпляє вплив на прийняття державних рішень.
Проблемою українських міст є брак відповідного досвіду щодо визначення стратегічних пріоритетів розвитку, розробки і впровадження стратегій і програми їх реалізації!
Тому, також пропонуємо!
Відкрити двері до розгалуженої мережі партнерств Європейських регіонів і міст. Зокрема, «Альянс Сталого Розвитку», «Стратегія успіху - стратегія створення привабливого міста»; «Зелені двигуни зростання».
В березні 2006 року в Україні офіційно розпочалося впровадження такого специфічного інструменту технічного допомоги, як Twinning. Україна стала першою із країн Європейської політики сусідства, де впроваджується цей інструмент, початково розроблений виключно для країн-кандидатів.
В країнах-кандидатах він ефективно впроваджувався і на регіональному рівні.
Сьогодні в Україні впроваджується або готується до впровадження 22 проекти Twinning. Всі проекти для центральних органів виконавчої влади. Жодного для регіонів!
Пропоную! Запровадити інституційний Twinning між містами України і містами країн-членів ЄС в галузі енергозбереження і енергоефективності».
Довідково: Слово “Twinning” походить від англійського слова “a twin” - “близнюк” і загалом використовується для опису рівноправного співробітництва.
Впровадження інструменту Twinning було започатковано Європейською Комісією в 1997 році у контексті розширення Європейського Союзу. Цей новий інструмент інституційної розбудови був створений з метою інтеграції законодавства ЄС у законодавство країн-бенефіціарів.
У травні 1998 року розпочалася реалізація Програми Twinning, яка сприяла розбудові професійної мережі державних службовців органів влади країн-членів ЄС і тих країн, де виконувалися проекти Twinning, а також допомогла розвинути всесторонні зв’язки між цими людьми, органами та країнами.
На сьогодні впроваджено більше півтори тисячі проектів Twinning. Інструмент Twinning успішно зарекомендував себе як засіб апроксимації законодавства та впровадженні кращих практик у сфері державного управління в тих країнах, котрі приєдналися до Європейського Союзу 2004 року.
Хронологія поширення інструменту Twinning:
1998 р.: перший проект Twinning був впроваджений у країнах Центральної та Східної Європи (Phare).
2002р.: перший проект Twinning в районі Західних Балкан (CARDS).
2004р.: інструмент впроваджується у країнах ,Середземномор’я (MEDA).
2005р.: інструмент Twinning стає доступним для країн СНД (Tacis).
Україні першою серед країн, що впроваджували програму Tacis, став доступним цей новий механізм співробітництва з країнами-членами ЄС. Поширення інструменту Twinning на Україну свідчить про важливе значення, що надається поглибленню інтеграції України та Європейського Союзу.
Проект Twinning планується і виконується таким чином, щоб сприяти розбудові інституційної спроможності на основі низки головних принципів:
1. Підхід на основі партнерства - фундаментальна засада для досягнення гарантованих результатів у процесі впровадження Twinning. Обидві сторони розділяють відповідальність за досягнення результатів. Країни-бенефіціари беруть безпосередню участь у підготовці проектів. Проект Twinning повинен бути спільним проектом двох (або кількох) органів-партнерів, які мають зобов’язання.
2. Проект Twinning повинен передбачати, щонайменше, деякі елементи наближення до acquis communautaire (законодавства ЄС), a також деякі елементи інституційної та структурної реформи. Наприкінці проекту нова чи адаптована система повинна бути самодостатньою: вона повинна функціонувати виключно за рахунок і за відповідальності країни-бенефіціара.
3. І орган-бенефіціар, і партнер з країни-члена ЄС беруть на себе зобов’язання працювати до досягнення узгоджених сторонами обов’язкових результатів, які повинні бути вимірюваними та точними.
4. Партнери по проекту Twinning заздалегідь готують детальний робочий план. У процесі виконання проекту допускається внесення деяких уточнень; проте, від самого початку слід чітко встановити певні індикатори, що забезпечать постійний контроль прогресу.
5. Основна мета проектів Twinning - це досягнення конкретних оперативних результатів у країні-бенефіціарі з впровадження вимог, зумовлених процесом гармонізації з законодавством ЄС.
6. Партнери по проекту Twinning беруть на себе зобов’язання з ефективного досягнення встановлених цілей, а не лише стосовно належного використання виділених коштів. Наприкінці проекту нова або відрегульована система стає цілком функціональною за повної відповідальності та фінансування країни-бенефіціара.
7. Twinning - це не одностороннє надання технічної допомоги від країни-члена ЄС країні-бенефіціару. Окрім цього, це спільний проект, де кожен з партнерів передбачає власні зобов’язання. Країна-бенефіціар зобов’язується впроваджувати та фінансувати необхідні реформи, а країни-члени ЄС зобов’язуються забезпечувати підтримку цього процесу на період реалізації проекту.
8. Twinning регулюється потребою країни-бенефіціара: це механізм, в якому бенефіціар відіграє визначну роль з ініціювання запиту на виконання конкретного проекту Twinning.