Хіба ревуть воли як ясла повні?
Традиції Олійника-Каленчука живуть і активно експлуатуються: нині частина депутатів міської ради намагалися провести нелегітимну позачергову сесію, на яку планували винести одне єдине питання - про дострокове припинення повноважень міського голови Черкас. Хоча питання не пройшло (за імпічмент голосували 37 депутатів при необхідних 40), але вразила кількість тих обранців, котрі свої власні інтереси ставлять вище інтересів міста.
Але сесія була нелегітимною.
1. Нелегітимною вона була тому, що депутати порушили ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» . Зазначеною статтею передбачено право депутатів скликати сесію лише у тому випадку, якщо міський голова чи секретар відповідної ради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу депутатів. Заявка була подана 30 вересня, а нині - 2 жовтня. Я можу навіть пояснити, звідки з’явилася дата «2 жовтня»: півроку тому було призначено семінар для міських голів на тему підготовки Програми соціально-економічного розвитку, на яку я був запрошеним в якості доповідача: Програма економічного розвитку Черкас була визнана однією з найкращих в Україні, і тому мене попросили передати досвід міста мерам інших міст. Про моє відрядження було відомо ще 2 місяці тому. Крім того, Вишиваний знав, що 2 жовтня не буде в місті і секретаря міської ради: він повіз свого батька на операцію. А для «борців за правду» було важливо провести «сеанс боротьби» у мою відсутність та відсутність іншої особи, наділеної правом проводити сесію.
2. Друга причина не легітимності сесії: депутати, які ініціюють скликання сесії повинні за 10 днів, повідомити населення та інших депутатів про проведення пленарного засідання , і лише у виняткових випадках про сесію повідомляють за 1 день. В чому винятковість ситуації?
Комізм ситуації в тому, що коли справа дійшла до голосування, то депутати з подачі депутата Стрижака перевели сесію в таємний режим (тобто вигнали журналістів з залу), а також листком закрили відеокамеру, з якої велася трансляція в мережу Інтернет. Для чого - зрозуміло: адже голосування лише називалося таємним, тоді як насправді практично усі народні обранці голосували під пильним наглядом лічильної комісії - на столі перед ними. Депутати розписувалися про отримання бюлетеня і одразу ж ставили заповітну «галочку».
Фактично ми знову маємо справу з диктатом двох фракції БЮТ і ПР у Черкаській міській раді та примкнулих до них «джентльменів удачі» - будівельників капіталізму, котрі понад усе прагнуть забудувати Долину троянд, Сквер Хмельницького і т.д. Саме приватні інтереси єднають усіх цих «борців за кращу долю черкащан», і не з Одаричем вони воюють (в приватних розмовах часто кажуть «нічого особистого»), а з посадовою особою, котра не дає їм можливості роздирати Черкаси на шматки. Ось чому я так сміливо пишу про те, що 37 обранців поставили власні інтереси вище інтересів міста.