День видався сонячним, вітряним і дуже насиченим.
В цьому селищі рибалок часто зупинявся і малював Уінстон Черчіль.
Типовий краєвид, типове узбережжя Мадейри.
Хмари, як хвилі, вливаються в ущелину...
...і поглинають сусідню вершину...
Найпівнічніше поселення - Порто Моніш. Ми навіть не уявляли, які хвилі чекають нас внизу... Чорне каміння - це вулканічна порода, не вкрита жодними нашаруваннями.
Жодне фото не може передати всю силу стихії... Згодом викладу відео (коли навчусь:))
Це - чиста лава. Вона утворила природні "водойми", в яких вода встигає трохи прогріватися і де можна скупнутись.
Там, де водоспад, ще два роки тому була дорога (якщо пригледітися, то її видно). Вода пробила скелю і два селища лишились без сполучення.
В місцевому ботансаду. Фото не зовсім гарні - доводилося знімати довгофокусним через дрібну решітку:( В Черкаському зоопарку цього року відкриємо павільйон папуг. Сіток там не буде - тільки скло.
Не знаю, як вам, а мені він нагадує Олександра Турчинова :)
Просто красень!
А цей привернув нашу з Анжелою увагу через колір "обличчя". Уявляєте, який був наш шок, коли ми прочитали місце його "проживання"? Здогадались? ... Правильно - Нігерія!
Сеньйора!