Звітую про мандрівку
Цього року ми пройшлися не однією, а відразу двома річками - Сіверським Донцем (Харківщина) і Сеймом (Чернігівщина). Краєвиди для нас звичні, тому пейзажних фото небагато. Зате пощастило із птахами і тваринами.
Сіверський Донець (від Балаклії до Ізюму)
Дуже симпатична річка із чистою водою. Багато змішаних лісів, що буквально нависають над водою. На цій ділянці багато піщаних пляжиків і намивів. Часто русло напівперекрите поваленими деревами.
Типовий поворот Донця.
Вранці став свідком полювання ласки на стрижів. Якість знімку погана - відстань більше 200 м.
Ласка перепливала на крутий протилежний берег, залазила до пташиних нірок, вибігала із здобиччю і поверталась до себе. Через хвилину-другу - нова вилазка. І так десятки разів!
Мені сподобався ракурс.
А на наступній стоянці спостерігав вже інше полювання. Допоможіть ідентифікувати мисливця, бо наші думки розділились між видрою та ондатрою.
Момент вихоплення риби з води.
В Донці дуже багато черепах. На кожному сухому дереві, що виглядало з води, можна знайти від однієї до чотирьох черепах.
Але якщо наблизитесь ближче, вони дуже спритно пірнають під воду.
Ще два враження від Сіверського Донця:
1. Дуже бідні села. Подібні злидні ми зустрічали лише в Курській області в 2001 році.
2. Дуже засмічений берег, особливо в тих місцях, де можна під"їхати авто.
Тому через 5 днів подорожі ми склали байди і перебралися на Сейм.
Сейм (від Батурина до Десни)
Ці місця нам добре знайомі - вперше проходили ними 14 років тому, а останнього разу були в 2006 році.
Цього разу вода на 1-1,5 м вище, ніж зазвичай. Мабуть, тому вона трошки мутнувата. Величезні піщані коси, пляжі. І багато щук!
Перед грозою (це вже стає традицією - на мій день народження природа вітає зливою і грозою).
Повний місяць віддзеркалюється в заливному лузі.
Виглядає рибку...
Загалом відпочили гарно - засмагли, схудли, побачили багато нового, наїлися риби і згущеного молока... А головне - багато спілкувалися з природою і мало - з людьми.