чого все так
бувають періоди коли встигаеш усе і навіть більше
якщо проаналізувати останні дні - взагалі нічого не зробив, а хотілось і планувалось багато
що робити???
стіко всього хочеться написати...
ловлю себе на тому, що часто хочу зібратись, виділити час для чогось - замість того щоб взяти і зробити. в результаті нічого не зроблено а справ купа. все ж треба почати робити, робити тепер і зараз. розуміючи, що краще зроблене сьогодні ніж не зроблене взагалі (я не кажу про халтури). мабуть найкраще це справді зроблене тепер і зараз.
пригадав нещодавну лекцію Спраула (слухав на мп3) про характер. тамки була така думка:
коли мрія стає ціллю, це перетворюється в реальність. Хоча для реальності не достає ще одного: прокинутись від мрійливого сну, усвідомити, що це мета, ціль і втілювати, втілювати крок за кроком мрію у життя. от така думка Спруала в моїй інтерпретації.