стою зранку збирюсь разом з Богданкою вести її в садочок, і шось зробив і ляпнув: "але я дурак", Бодя дивиться на мене і питає: "тато, ти дурак?" я в шоці, опускаюсь на коліна і починаю вибачатись і пояснювати малій, що тато не правильно сказав, помилився і т.д.
"від своїх слів будеш виправданий, від своїх слів будеш засуджений", Біблія
ввечері сьогодні балакаю з Богданкою по телефону, біля неї бабуся (моя мама). Мама їй каже: кажи татові люблю, але каже пошепки, доця повторює - пошепки, бабуся - голосно, Богданка видає: "голосно я тебе люблю" ;)
от такі штукі