(no subject)
Mirrored from Моя хата не з краю, а твоя?.
Черговий раз готуючись до проповіді розумію, що проповідую проти себе. Тобто ця проповідь викриває мене. Я розумію, що не є досконалим чи не до кінця виконую те, що говорю. Звісно я не проти того, що проповідую (проповідувати чи то розповідати те у що не віриш - маразм), але розумію, що говорячи це - мені ще є над чим працювати (м’яко кажучи). Що робити з цим спостереженням? Перестати проповідувати? Скласти «мандат»? я один такий?