Mirrored from
Моя хата не з краю, а твоя?.
Заборона державою навіть таких явищ як гомосексуалізм - дуже слизька тема. Які ще гріхи має заборонити світська держава? А де гарантія того, що давши можливість заборонити сьогодні ЛГБТсайти, завтра, ті хто прийдуть до влади не заборонять баптистів і п’ятидесятників, як не традиційну релігію для України? Або взагалі християнство?
Зрештою, невже заборонами можна чогось досягти? Невже досвід СССР з сухими законами та словами генсека про останнього віруючого по телевізору у 80-х; чи з підпільною церквою, що множились не довели протилежне? Заборони гріхів у секулярній державі - небезпечні.
Чи маємо ми говорити що гомосексуальні стосунки не правильно і це гріх? так, чи маємо ми виборювати право, аби наші діти виховувались згідно наших принципів? так звісно. але це не питання заборон на державному рівні.
п.с. Якщо лишатись в темі ЛГБТ то, дуже багато вирішується питанням приватних шкіл і передання освітніх функцій від держави до приватних шкіл, то можливо варто боротись за право створювати школи при церквах? чи то почати це робити і розвивати тему домашнього виховання? це ефективніше ніж домагатись заборон, за якими і нас заборонять.