Чи можна християнам робити татуювання?
Є в нас на церквоному сайті такий розділ "Запитай нас про Бога!". Ідея дуже проста:
Ми вирішили створити цей розділ, щоб висвітлювати ті питання, які з тієї чи іншої причини не розкриваються під час домашніх груп та недільних служінь. Відповідають на запитання служителі церкви "ГОЛГОФА". Такий собі проект для членів церкви і не тільки ;) Черговим питанням було питання про татуювання, соь мої роздуми і моя відповідь на це питання.
Чи можна християнам робити татуювання?
Відповідаючи на це питання варто зазначити, що ми не знаходимо в Біблії прямої відповіді на нього і тому спробуємо віднайти ті принципи, що допоможуть у прийнятті рішення.
Служителі, що забороняють татуювання посилаючись на текст записаний в Лев. 19:28, не зовсім чесно і вірно його трактують.
І не зробите на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не зробите на собі наколеного напису. Я Господь! (Лев.19:28) Що ж значить цей текст і чому ми не можемо його використовувати для заборони татуювання.
Ці поганські звичаї: «нарізи та наколені написи» асоціювались та використовувались для поклоніння богам. Так нарізи «за душу померлого» серед поган були звичайною справою під час скорботних днів і також ця дія була ніби жертва для богів, що погани їм поклонялись. Татуювання (наколені написи) головним чином використовувались для нанесення імен богів, ідолів та по суті підтверджували віровідступництва серед євреїв, що перейняли цей звичай, будучи в Єгипетському полоні. Досліджуючи цей текст у контексті усіх повелінь Старого заповіту, ми розуміємо, що дана заборона була дана народу Божому, щоб вони відрізнялись і не були навіть схожі на поганів, що поклонялись таким чином. Ізраїль - був обраний Богом та відділений від усього люду, щоб бути прикладом і світлом для народів. Саме тому існує безліч моральних та церемоніальних заповідей, що втратили свою силу з приходом Ісуса Христа. Усі прихильники, що забороняють татуювання на основі цього тексту, мають дати відповідь з приводу того, чому ж вони не користуються іншими заборонами 19 глави, наприклад: «Не будете стригти волосся довкола голови вашої, і не будеш нищити краю бороди своєї.» (Лев.19:27). Ми бачимо, що ті заповіді, що записані у 19 главі книги Левит є моральними та обрядовими і не мають до християн Нового заповіту ніякого відношення, лише якщо підтверджені чи наново встановлені Ісусом Христом, як наприклад заповідь, що записана у 30 вірші 19 глави «зберігати суботу». Отже, посилатись на цей текст як на пряму заборону татуювання - ми не можемо.
Те, що нам дає зрозуміти цей текст, то це ставлення Бога і Його характер. Ми бачимо, що відділивши народ для Себе, Він не хоче, щоб вони наслідували інші народи у їх поклоніннях.
Що ж нам робити і як відповісти на питання чи можна християнам робити татуювання?
Найважливіше питання на яке має дати відповідь кожен християнин «як Бог прославиться у тому, що я роблю зараз?»
Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть! (1Кор.10:31) Мені важко уявити як саме татуювання на тілі може прославити Бога. Хоча я розумію, що дехто апелюватиме до текстів з Священного Писання, що можна використовувати в якості татуювання і навіть такий підхід є незрозумілим. До такої аргументації в мене є питання. Як саме це буде використовуватись? Уявімо, що ви зробили татуювання на передпліччі де процитували Писання. Тепер кожному зустрічному ви показуватимете свою руку і даватимете читати те, що там написано? Погляньте на проповідь Петра у 2 главі Дій і подумайте чи зможе майстер татуювання втиснути весь цей текст на ваше передплічча? Ще одне запитання, якщо усім перехожим ви збираєтесь показувати свою руку з цитатами з Біблії, що заважає вам взяти саму Біблію і показувати, що там написано чи взагалі дарувати її? Ще один варіант, що називають прихильники татуювання, стосується певних субкультур і привабливості татуювань. Цей аргумент виглядає наступним чином: «мої друзі побачать татуювання і запитають, що там написано\зображено і ось тоді я почну проповідувати їм Євангелію». Це звісно хороше бажання проповідувати, але хочу тоді зберегти ваші частини тіла від болю та нанесення фарби, адже ходячи до церкви та виконуючи Божі заповіді у ваших друзів обов’язково виникне питання про вашу віру і тоді це і справді буде шанс проповідувати Євангеліє.
Хочу ще пригадати деякі тексти, які показують нам певні принципи. Так наприклад 31 вірш 1-ї глави книги Буття говорить про те, що усе, що вчинив Бог є вельми добре. Якщо ми справді віримо у це, тоді і аргумент, що татуювання це мистецтво і просто підкреслить красу - відпадає, адже ми, як творіння, вельми добре створені.
Вікіпедія пише: Татуировка процесс нанесения перманентного (стойкого) рисунка на тело, методом местного травмирования кожного покрова с внесением в подкожную клетчатку красящего пигмента - по суті це руйнування Богом створеного та продуманого шкіряного покриву для нанесення певного візерунку\тексту\зображення. Чи не здається Вам, що дана процедура натякає Творцеві про недосконалість його творіння? З іншого боку чи для того, щоб ми руйнували свої клітини Бог дав нам тіло? Навколо нас і так достатньо того, що руйнує наше тіло.
Звісно назвати татуювання гріхом підстав немає. Біблія називала це гріхом і забороняла робити тоді, коли татуювання виступало в ролі поклоніння ідолам і мало хто знає про це сьогодні і мало хто вкладає в це такий зміст.
Щодо сучасної церкви в Україні та ставлення суспільства. Воно радше негативне, бо асоціюється із злочинцями, що перебувають у місцях позбавлення волі, розбещеного життя і навряд чи суспільство готове прийняти служителя Божого в татуюваннях. Звісно цей аргумент не є ключовим у цьому питанні. Адже це ж саме суспільство може навязувати нам аборти і тоді у цьому випадку ми не збираємось прислуховуватись до нього. Якщо ж говорити про служіння іншим - то навряд чи татуювання (і не важливо череп зображений чи цитати з Святого Письма) стане тим містком довіри, що сприятиме прославленню Бога.
Я переконаний, що знаючи про те, чому погани робили нарізи та наколені написи, аналізуючи сучасне суспільство та його відношення до християнства (ті стереотипи, що існують і т.д.) християнину сьогодні робити татуювання не зовсім вірно.
Це не є гріхом, але є дурницею, про яку скоріш за все молода людина шкодуватиме згодом.
Витрачати кошти та час на татуювання не найкраща інвестиція для молодого християнина (за статистикою татуювання в більшості роблять молоді люди).
Також коли ви прийматимете рішення про те чи робити татуювання ще раз задайте собі питання і проаналізуйте своє серце - для чого я це роблю?
Ми розуміємо, що «просто так» нічого не буває і у кожного вчинку є своя причина і тому перед прийняттям рішення досліджуй себе у світлі Божої істини (1 Тим. 4:16). Наступні питання допоможуть проаналізувати вчинок з точки зору наслідків та причин:
1. Чи ваше бажання було наслідком сповнення Духом Святим?
2. Як цей вчинок прославить Бога?
3. Як татуювання виглядатиме через 10, 20 років? Чи зможу я позбавитись від татуювання? Скільки це коштує?
4. Чому я хочу це зробити?
5. Що стало причиною такого рішення?
6. Окрім витраченого часу, грошей та отриманого малюнку\напису чого я досягну? Як це допоможе мені зростати духовно?
Оскільки в книзі Притч написано, що мудрість у тих, хто радиться (Притчі 13:10), то перед тим як прийняти рішення знайдіть зрілого християнина, а ще краще, порадьтесь та поспілкуйтесь зі своїм пастором.
Взято з сайту церкви