Про сиріт та усиновлення
Нещодавно церковною лідерською командою ми вирішили започаткувати невеличкий проект "Запитай нас про Бога". Суть в тому, що не на всі питання ми можемо відповісти під час проповідей та домашніх груп, а питання звісно виникають. Всі бажаючи мають можливість поставити своє питання через спеціальну форму на сайті і згодом отримати відповідь. На сьогодні ми отримали три питання і на одне з них я відповів.
ПИТАННЯ від Артема (запитання подаємо мовою оригіналу зі збереженням орфографії, пунктуації та стилістики авторів): Яка біблійна думка про всиновлення дітей? Чи можна/потрібно всиновлювати дітей з інтернату?
Моя відповідь:
Артем, наскільки мені відомо в Біблії про усиновлення та інтернати нічого конкретно не написано (окрім усиновлення нас Богом, про це нижче), але спробуємо подивитись на ті принципи, що Бог заклав і дав нам через Своє Слово і які ми можемо застосувати щодо даного питання.
Сироти в Біблії.
Бог неодноразово наголошує на важливості допомоги тим, хто опинився без батьківського піклування і це логічно, адже саме на батьків Бог покладає відповідальність за піклування дітей і якщо їх не має, про діток хтось повинен піклуватись. Ще одним важливим аспектом того, чому Бог наголошує на піклуванні саме про сиріт є те, що вони не можуть віддячити нам, а безумовна любов (добро, що не вимагає нічого навзаєм) є основою християнського характеру.
Ось не повний перелік тих місць з Святого Письма (раджу уважно передивитись усі, можна використовувати Біблію он-лайн), що стосуються сиріт: Вих. 22:22; Повт. 10:18; Повт. 14:29; Повт. 24:17; Повт. 24:19; Повт. 24:20, 21; Повт. 26:12-13; Пс.9:35; Пс. 67:6; Пс. 145:9; Пр.23:10; Пр.31:8; Іс.1:17; Єр. 22:3; Єр. 49:11; Зах. 7:10; Як.1:27.
Як бачимо, Бог звертає Свою увагу на сиріт та їхнє становище. Перед тим, як дати відповідь на другу частину запитання - «чи потрібно всиновлювати дітей з інтернату?» - я хочу зауважити наступне:
Біблія вчить нас проявляти любов до тих, хто нас оточує (Лук.10:25-37), робити добро усім (Гал. 6:10) і проявляючи любов та роблячи добро не чекати відплати, іншими словами творити добро безкорисно (Лук. 6:31-38). Також, читаючи повеління, що дав Господь Своєму народу через пророка Ісаю (Іс. 1:17), ми бачимо, що допомога сиротам є нічим іншим як одним з можливих проявів справжніх добрих діл та підтвердженням істинності нашої віри (Як. 1:27). Сироти не можуть віддячити нам і тому, допомагаючи їм, ми проявляємо справжню безумовну любов.
Тепер до суті питання про всиновлення. Якщо я хочу допомогти дитині-сироті, як це зробити? Як зробити, щоб ця допомога була максимально ефективною та корисною? Найкраще для дитини - мати родину (цю істину неодноразово підтверджували психологи, що досліджують тему виховання дітей та саме модель сім'ї, а не інтернату створив Господь): маму і тата, братів і сестер - тих, хто зможе проявити любов, піклування та допомогти пізнати Ісуса Христа як Господа і Спасителя. Що робити, адже я всиновити не можу, але допомагати хочу? Приведу два шляхи допомоги: 1 Наставництво; 2. Допомога сім’ям, що всиновили дітей.
За посиланням можна ознайомитись із матеріалом «сім способів допомоги дітям сиротам»
Говорячи про усиновлення варто пам’ятати, що не всі можуть бути тими, хто всиновлює. Усиновлення - це надзвичайно відповідальна та важлива справа і перед тим як погодитись на цей крок необхідно усе добре зважити, але це вже зовсім інша тема.
Якщо Вас зацікавить всиновлення чи наставництво, ми можемо допомогти, надавши координати тих, хто безпосередньо займається питанням всиновлення та допоможе розібратись із усіма аспектами.
Божих благословінь.
А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним! (Гал.6:9,10)
П.с. Зрештою, у Євангелії від Івана ми бачимо обіцянку, що її дав Ісус усім вибраним: Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас! (Iван.14:18) І справді ми бачимо, що Христос не залишив нас самих, через зішестя Духа Святого в День П’ятидесятниці (Дії 2:1-4) ми маємо Втішителя (Ів. 14:16). Бог не просто зробив нам подарунок (як часто роблять всілякі благодійники), а зробив нас рідними (Еф. 1:5).