такі Бердичев ;)))
чергова подорож в історії ;)))
Цей раз Бердичев і навіть не знаю чому, але дуже захотілось поділитись враженнями ;)))
1. Черговий раз вислухав від водія маршрутки Рівне-Вінниця про те, що треба заощаджувати і не брати квитки в касі, бо це на 15 грн дорожче ;) Помітив, що на великих станціях Якісь дядьки бейджиками, що усіх направляють в каси брати квиточки і так смішно спостерігати,я к водій, ходячи біля автобуса виловлює пасажирів і перемигується з ними, що б останні не купували квитки в касі ;)
2. 232 км за 5 годин, ні я не пішки йшов і не велосипедом їхав, просто рейсовий автобус Рівне-Вінниця зупиняються часто і на довго, так в Житомирі ми стояли 30 хв!!! це жах, починаю тихо ненавидіти це автобус і його маршрут. Під час стоянки в Житомирі дуже здивувала прибиральниця в чоловічому туалеті, що мила унітази та пісюари без рукавичок, так стало її шкода...
3. І хоча я не вперше в Бердичеві, але гуляти цим унікальним містом довелось вперше. Був на величезному єврейському кладовищі, у монастирі Босих Кармелітів і звісно бачив синагогу ;)
Якщо раптом колись будете у Бердичеві. дуже раджу відвідати кав'ярню "Філіжанка" (поряд із монастирем). Надзвичайно затишне місце, грана музика смачна кава та вишукані десерти (я от цього разу коштував шоколадну панакоту;)) А коли зголоднієте можна відвідати кафе БЛАГОДАТЬ з назви зрозуміло якої конфесійної приналежності власник ;) Інтер'єр - відсутній;), чемні працівники і все смачно як вдома (готують довго).
А ще господарі (Паша і Настя) які мене гостинно приймали побалували свіженькою полуницею та рибоюююю (люблю рибу), звісно це було дві окремі страви ;)
і зрештою чого ж це мене занесло в Бердичев (явно не каву пити і не по кладовищу гуляти)?. проводили ми там тренінг для місцевої церкви, яка ось уже через два тижні проводитиме табір для дітей сиріт. Особливістю цієї команди є те, що всі вони молоді (з 9-го класу десь до 4-го курсу), але активні, завзяті та люблять Бога і це головне, вірю в них і вірю, що це табір буде успішним. Тренінг, що ми проводили складався з кількох блоків, основний час ми приділяли темі роботи з сиротами, також говорили про програму в таборі (розклад, динаміка і т.д.), разом вчили танець і пісню табору та звісно спілкувались.
втомлений і повний вражень я повернувся до sweet home :)
п.с. переконався у перевазі хорошого телефону з АНДРОЇД - поки їхав у цьому "казковому" автобусі встиг купити квитки для поїздки в Харків, і написати кілька листів ;), а ще завдяки майже зарядженій батареї на компі трохи почитав (готуючись до недільної проповіді) і зробив малюсенький шмат роботи (яку давно мав зробити, але якось все не хотілось);) УРА! Задоволений собою ;)
Цей раз Бердичев і навіть не знаю чому, але дуже захотілось поділитись враженнями ;)))
1. Черговий раз вислухав від водія маршрутки Рівне-Вінниця про те, що треба заощаджувати і не брати квитки в касі, бо це на 15 грн дорожче ;) Помітив, що на великих станціях Якісь дядьки бейджиками, що усіх направляють в каси брати квиточки і так смішно спостерігати,я к водій, ходячи біля автобуса виловлює пасажирів і перемигується з ними, що б останні не купували квитки в касі ;)
2. 232 км за 5 годин, ні я не пішки йшов і не велосипедом їхав, просто рейсовий автобус Рівне-Вінниця зупиняються часто і на довго, так в Житомирі ми стояли 30 хв!!! це жах, починаю тихо ненавидіти це автобус і його маршрут. Під час стоянки в Житомирі дуже здивувала прибиральниця в чоловічому туалеті, що мила унітази та пісюари без рукавичок, так стало її шкода...
3. І хоча я не вперше в Бердичеві, але гуляти цим унікальним містом довелось вперше. Був на величезному єврейському кладовищі, у монастирі Босих Кармелітів і звісно бачив синагогу ;)
Якщо раптом колись будете у Бердичеві. дуже раджу відвідати кав'ярню "Філіжанка" (поряд із монастирем). Надзвичайно затишне місце, грана музика смачна кава та вишукані десерти (я от цього разу коштував шоколадну панакоту;)) А коли зголоднієте можна відвідати кафе БЛАГОДАТЬ з назви зрозуміло якої конфесійної приналежності власник ;) Інтер'єр - відсутній;), чемні працівники і все смачно як вдома (готують довго).
А ще господарі (Паша і Настя) які мене гостинно приймали побалували свіженькою полуницею та рибоюююю (люблю рибу), звісно це було дві окремі страви ;)
і зрештою чого ж це мене занесло в Бердичев (явно не каву пити і не по кладовищу гуляти)?. проводили ми там тренінг для місцевої церкви, яка ось уже через два тижні проводитиме табір для дітей сиріт. Особливістю цієї команди є те, що всі вони молоді (з 9-го класу десь до 4-го курсу), але активні, завзяті та люблять Бога і це головне, вірю в них і вірю, що це табір буде успішним. Тренінг, що ми проводили складався з кількох блоків, основний час ми приділяли темі роботи з сиротами, також говорили про програму в таборі (розклад, динаміка і т.д.), разом вчили танець і пісню табору та звісно спілкувались.
втомлений і повний вражень я повернувся до sweet home :)
п.с. переконався у перевазі хорошого телефону з АНДРОЇД - поки їхав у цьому "казковому" автобусі встиг купити квитки для поїздки в Харків, і написати кілька листів ;), а ще завдяки майже зарядженій батареї на компі трохи почитав (готуючись до недільної проповіді) і зробив малюсенький шмат роботи (яку давно мав зробити, але якось все не хотілось);) УРА! Задоволений собою ;)