Золота осінь 2021
На мою думку, жовтень - найкраща пора для походів та прогулянок Карпатами. Не став ламати традиції,які вже склались, квитки взяв зарання, написав заяву на кілька днів відпустки і ввечері 8 жовтня виїхав із Шепетівки на Франківськ. Ввиду того, що ночі прогнозувались досить холодні, вирішив оселитись у своїх друззів в Ямні і зробити три одноденки з легеньким рюкзаком
день перший - с.Татарів - г.Ягідна - с.Татарів(Женець)
Прогнози синоптиків - це навіть не лотерея. Не знаю на сайтах яких шаманів вони його беруть, але вгадують все рідше й рідше. От і цього разу з прогнозом помилились, але на мою користь - всі три дні минули без дощів, з приємним прохолодним температурним режимом.
Для першого дня вибрав нескладний маршрут на гору Ягідну. Після двох прививок від ковіду відчуваю суттєву ослабленість в організмі, тому сьогодні просто потрібно відчути - що я собою являю)
Стартую від автозупинки в с.Татарів і після проходження «цивілізації» потрапляю в золоту осінь
Йдеться легко, дихається легко, і в спокійному темпі вихожу на хребет. Кілька хвилин приділив пошукам джерела, яке позначене на картах - воно пересохше і схоже, досить давно.
Туристів, майже, немає. Але джиперів з мотоциклістами - занадто багато. Поляки, німці виїзжають на Ягідну, фоткаються і їдуть хребтом далі. За той час, що перебував на хребті, нарахував 28 джипів, а ще були й мотоциклісти. Через кілька років не буде де погуляти в наших Карпатах.
Збирався спускатись до ж-д вокзалу в Микуличині, але щоб не бачити цих «пакарітєлєй», пішов на Женець. Варяти постарались і на цьому маршруті - водопій, який був вже ближче до траси розвалений під нуль і каву мусив пити в альтанці над дорогою.
день другий - гора Хомяк
кілька років не підіймався на Хомяк. Крім того, що прискучав за Хомяком, влада ще й «оптимізувала» рух дизель-потягів на закарпатську сторону і тепер вранці виїхати з Яремче, сходити на Петрос чи Близницю, та ввечері повернутись можливості вже немає.
Не перевантажував себе й сьогодні - спокійно пройшовся, обійшов всі серпантини, не зрізаючи їх і через три години був на вершині.
Останнім часом, зявилась тенденція встановлювати дзеркала на вершинах. Напевно, для того, щоб жінки зачіски поправляли)
А на вершину тим часом піднявся 72-річний співак і трохи відпочивши, заспівав пісню «Де гори Карпати, де Писаний камінь». Всі хто був на Хомяку в цей час, влаштували овацію дідусю. Декого й на сльози пробило. Настільки гарного, потужного голосу я ще не чув. Лише заради такого виступу варто було сьогодні йти на Хомяк.
Спускаюсь камянистим маршрутом на полонину Хомяків, тут обід і двогодинне зависання - туристів небагато, погода сприяє, та й все частіше зявляються думки - а раптом цей раз - останній)
Прут з підвісного моста
день третій - с.Ямна-п.Явірник-г.Катеринка-м.Яремче
Мав бути Костел-Горган, але не було сьогодні жодного бажання пересуватись маршрутками, тому піднявся, зібрався, подякував друззям за гостинність і пішов на Явірник.
нова альтанка на маршруті(нижня дорога)
Йти до головної вершини хребта сьогодні бажання не було, тому підіймаюсь до вершини Катеринка і тут тривале зависання з медитуваннями)
Ще трохи позависав на полонині Явірник. Раніше тут так гарно корівки в пейзаж вписувались, а зараз набудували вуликів і схоже, зупинятись не збираються
Ну а далі - спуск в Яремче до водоспаду Пробій і додому)
Сезон 2021 закрито, якісь плани на майбутнє в голові ще складаються, а отже - надія є, що продовження буде)