Осінь фарби готувала, у відерця наливала)
не завжди все буває гладко. От і надійшла моя черга викручуватись в обстановці цейтноту із обставин, які диктували свої умови. Вийшло так...
IMG_2117
Потяг Київ-Ів-Франківськ мав прибути до Франківська о 5-45. Після важкого тижня, в потязі спав досить міцно, хоч безсоння - один із найкращих моїх друззів) О 3-00 потяг стояв. Напевно - у Львові - думав я. Сплю далі. О 4-00 потяг знову стояв. Напевно - в Ходорові. І о 5-00 потяг стояв. Зявилось відчуття, що щось не так. Почув діалог пасажира з провідником. Виявилось, що ми лише на кілька метрів відїхали від Львова, в потязі, що йшов перед нами зійшов з рейок локомотив і зараз чиновники з Львівської залізниці вирішують, що з нами робити. Сон пропав відразу. Почалось методичне сканування усіх можливих варіантів подальших подій. Залізнична епопея закінчилась тим, що наш потяг перенаправили до Франківська через Стрий і ми на кінцеву станцію прибули о 12-00.
Планувались Запрутські горгани зі стартом з Верховини. Вирішив дотискати ситуацію. Втискаюсь до переповненої маршрутки на Верховину. Орієнтовний час прибуття у Верховину - біля 15-00. Розумію, що йти прийдеться в темноті, причому малознайомою місцевістю і ця перспектива зовсім не радує, тому що дальтонік і в темноті майже нічого не бачу. І коли в Ямні маршрутка висадила пасажира і заглолхла, я вирішив, що це знак) Вихожу і направляюсь до своїх друззів Галі і Василя, які безоплатно надали кімнату в моє розпорядження на три дні.
День перший
15-00 стартую на Явірник. Пізно, як для осені, але інших варіантів немає.
IMG_2056
Стараюсь відкинути весь негатив першої половини дня і зосередитись на прогулянці.
Напевно, середина жовтня - найвидовищніша пора для мандрівок Карпатами. Погода чудова - сонечко, все навколо золотом горить. І поступово нервовий стан нормалізується)
одна з улюблених карпатських полонин
IMG_2062
Розумію, якщо піднімусь на хребет, йти назад прийдеться в темряві, але тут не боюсь, місцевість добре знайома.
IMG_2075
На хребті дав волю зависанням, медитуванням, а щоб глибше зануритись в нірвану, заварив ще й міцної кави)
IMG_2070
Додому повернувся після 21-00. День завершився змістовним спілкуванням з друззям. Все ж таки, є істина в тому, що все, що робиться, то на краще)
День другий
Зранку ще вагався - Петрос, Шешул чи Близниця? Розмірковував так - на Петросі не так давно був, а сьогодні Покрова і чомусь йти на Близницю в моїх очах вигляділо більш умістно, ніж на Петрос чи Шешул.
Близниця. Вона мене в шию гнала зі свох схилів, вона закутувалась від мене в ковдру з хмарок і туманів, вона мені очі дрібним снігом запорошувала, а я до неї йшов і йшов. І зрештою вона стала прихильною до мене.
Стартую о 8-00 зі Свідовця. Спершу все було тихо і спокійно.
IMG_2103
Та з 9-00 розпочався рух всіляких джипів та ГАЗ 66, як по автобану з атрибутами у вигляді куряви та вихлопів. Внизу ще були сумніви - йти через Жандарми чи через Івор, які швидко розсіялись. І не прогадав. Автобан лишається в стороні, а дорога до Івора - суцільне задоволення.
IMG_2107
IMG_2115
IMG_2144
IMG_2146
IMG_2114
Підйом на Близницю від Івора досить крутий, але варто і сюдою піднятися.
IMG_2157
IMG_2184
18-30 - я в Квасах. День вдався. Турист задоволений)
День третій
Давно не ходив на Маковицю. А Маковиця розкрутилась) Побільшало альтанок, вказівників, зявився навіть ресторан) Але краєвиди все ті ж - прекрасні і чудові.
IMG_2198
IMG_2202
IMG_2208
Хоч і все пішло не так, але не так кепсько і вийшло) Сезон 2018 закінчено і є надія, що продовження буде)
трек на Близницю через Івор тут https://uk.wikiloc.com/marshruty-pokhid/s-svidovets-oz-ovor-g-bliznitsia-s-kvasi-29841942
IMG_2117
Потяг Київ-Ів-Франківськ мав прибути до Франківська о 5-45. Після важкого тижня, в потязі спав досить міцно, хоч безсоння - один із найкращих моїх друззів) О 3-00 потяг стояв. Напевно - у Львові - думав я. Сплю далі. О 4-00 потяг знову стояв. Напевно - в Ходорові. І о 5-00 потяг стояв. Зявилось відчуття, що щось не так. Почув діалог пасажира з провідником. Виявилось, що ми лише на кілька метрів відїхали від Львова, в потязі, що йшов перед нами зійшов з рейок локомотив і зараз чиновники з Львівської залізниці вирішують, що з нами робити. Сон пропав відразу. Почалось методичне сканування усіх можливих варіантів подальших подій. Залізнична епопея закінчилась тим, що наш потяг перенаправили до Франківська через Стрий і ми на кінцеву станцію прибули о 12-00.
Планувались Запрутські горгани зі стартом з Верховини. Вирішив дотискати ситуацію. Втискаюсь до переповненої маршрутки на Верховину. Орієнтовний час прибуття у Верховину - біля 15-00. Розумію, що йти прийдеться в темноті, причому малознайомою місцевістю і ця перспектива зовсім не радує, тому що дальтонік і в темноті майже нічого не бачу. І коли в Ямні маршрутка висадила пасажира і заглолхла, я вирішив, що це знак) Вихожу і направляюсь до своїх друззів Галі і Василя, які безоплатно надали кімнату в моє розпорядження на три дні.
День перший
15-00 стартую на Явірник. Пізно, як для осені, але інших варіантів немає.
IMG_2056
Стараюсь відкинути весь негатив першої половини дня і зосередитись на прогулянці.
Напевно, середина жовтня - найвидовищніша пора для мандрівок Карпатами. Погода чудова - сонечко, все навколо золотом горить. І поступово нервовий стан нормалізується)
одна з улюблених карпатських полонин
IMG_2062
Розумію, якщо піднімусь на хребет, йти назад прийдеться в темряві, але тут не боюсь, місцевість добре знайома.
IMG_2075
На хребті дав волю зависанням, медитуванням, а щоб глибше зануритись в нірвану, заварив ще й міцної кави)
IMG_2070
Додому повернувся після 21-00. День завершився змістовним спілкуванням з друззям. Все ж таки, є істина в тому, що все, що робиться, то на краще)
День другий
Зранку ще вагався - Петрос, Шешул чи Близниця? Розмірковував так - на Петросі не так давно був, а сьогодні Покрова і чомусь йти на Близницю в моїх очах вигляділо більш умістно, ніж на Петрос чи Шешул.
Близниця. Вона мене в шию гнала зі свох схилів, вона закутувалась від мене в ковдру з хмарок і туманів, вона мені очі дрібним снігом запорошувала, а я до неї йшов і йшов. І зрештою вона стала прихильною до мене.
Стартую о 8-00 зі Свідовця. Спершу все було тихо і спокійно.
IMG_2103
Та з 9-00 розпочався рух всіляких джипів та ГАЗ 66, як по автобану з атрибутами у вигляді куряви та вихлопів. Внизу ще були сумніви - йти через Жандарми чи через Івор, які швидко розсіялись. І не прогадав. Автобан лишається в стороні, а дорога до Івора - суцільне задоволення.
IMG_2107
IMG_2115
IMG_2144
IMG_2146
IMG_2114
Підйом на Близницю від Івора досить крутий, але варто і сюдою піднятися.
IMG_2157
IMG_2184
18-30 - я в Квасах. День вдався. Турист задоволений)
День третій
Давно не ходив на Маковицю. А Маковиця розкрутилась) Побільшало альтанок, вказівників, зявився навіть ресторан) Але краєвиди все ті ж - прекрасні і чудові.
IMG_2198
IMG_2202
IMG_2208
Хоч і все пішло не так, але не так кепсько і вийшло) Сезон 2018 закінчено і є надія, що продовження буде)
трек на Близницю через Івор тут https://uk.wikiloc.com/marshruty-pokhid/s-svidovets-oz-ovor-g-bliznitsia-s-kvasi-29841942