с.Сасівка - Іволове - г.Стій - г.ВВ - в-д Шипіт - г.Плай - м.Воловець, 3 - 5.06.2017 р.
Виїзд був плановий, але так вийшло, що часу на підготовку маршруту було обмаль. На травневі друззі пішли , стартуючи з Вовчого, тому повторювати слідом їхній маршрут нехотілося. Вибір старту випав на Сасівку (інтуїтивно маршрут здався привабливим). За тиждень часу накопав одне відео і два треки - досить небагато. Але все вийшло досить цікаво )
IMG_9311
День перший
9-30 - стартуємо. Перші 3 кілометри йдемо селом вздовж потічка. Досить спекотно (і так буде цілий день). На виході з села набираємо воду, так як далі її не буде ще довго. Тут і трапився перший блуд, але швидко зорієнтувалися і пішли вірним напрямком.
IMG_9313
Набір висоти не приносить бажаної прохолоди. Проходимо зону лісу (2,5 км) і виходимо на хребет Жлобки. Хребет досить гарний і нас чекають чотирі цікаві кілометри фактично по рівній місцевості.
IMG_9328
IMG_9332
IMG_9308
Зявилась наша ціль на другий день походу)
IMG_9329
Чотири легких кілометни хребтом пройшлись досить легко і швидко, почався основний набір висоти. Гарна суха дорога лісом то йшла вверх то падала. Вода наша закінчувалась і кілометри стали даватись досить важко. Але все колись закінчується. Наблизився до закінчення і наш похідний день.
IMG_9346
За цілий день туристів не зустріли, по маршруту місць з облаштованими стоянками не спостерігали, лише пять квадроциклів промчали повз нас, здійнявши куряву.
Перша ночівля була запланована під горою Іволова, поблизу колишньої військової частини ПВО. Давно хотів прийти сюди і, врешті, час настав) Не буду описувати що тут було і як. Дослідження, яке зробив Ігор Меліка, анлогів немає, тому - тим, хто цікавиться, читати тут http://igormelika.com.ua/moi-karpati/zhittya-buttya/rls-na-gori-stoj-istoriya-vijskovogo-obyektu-v-karpatax
Перше , що хотілося - це знайти воду і досхочу напитися. Пошуки тривали недовго. Втамувавши спрагу, приступаємо до облаштування табору.
IMG_9348
Вечір минув за екскурсіями до "мертвого міста", споглядання гірського пробігу "Карпатія трейл", приготуванням вечері і посиденьками біля вогнища. Як правило, вночі вихожу з намету поспостерігати за зорями, оцінити перспективи погоди на день наступний. І дуже вже симпатично моргали втемряві вогники туристичних багать на схилах Боржави.
День другий.
Сьогодні в нас знову набори висоти, але вже голими схилами. Тому запасаємось водою і вирушаємо в напрямку гори Стій.
IMG_9364
Як не дивно, але спека не дошкуляє) Легенький вітерець зробив сьогоднішній день досить комфортним.
За якихось півтори години - ми на вершині Стою. Краєвиди з вершини неймовірні, відчуття простору - преповнюють)
IMG_9384
IMG_9397
Якось мій друг alexey_ap у своєму рейтингу маршрут Боржавою із Міжгіря до Воловця поставив на друге місце (після маршруту по Чорногорі). На мою субєктивну думку - маршрут через Іволове , Стій значно цікавіший.
Перехід від Стою до Великого Верху - це теж щось, чого словами не опишеш - ти йдеш по вершечку хребта і навколо простір, простір, простір....
На ВВ - обід споглядання краєвидів, знайомства з колегами-туристами.
І щоб сьогоднішній день закінчився на високому видовищному рівні, скидаємо висоту, щоб захопити ще й водоспад Шипіт)
IMG_9425_2
IMG_9406
IMG_9442
Під ранок почало гриміти і пішов дощ. Прогноз погоди, який мені надіслала моя Оленка, був неоптимістичним.
День третій
Підйом о шостій. Йде дощ. Михайло висловлює пропозицію - спуститись до Шипоту, прогулятись і навечір виїхати до Воловця. Я налаштований йти на хребет. Після роздумів, Михайло говорить, що одного мене не відпустять, і на хребет вирушаємо в повному складі)
IMG_9448_1
На хребті - туман і ніякої видимості. Можливо, це когось і не радує, але тільки не мене)
Траверсуємо Великий Верх і йдемо до Плаю. Дощ то накриває, то стихає. Досить холодно. Оксана змушена вдягати рукавиці. За Плаєм хмари починають злегка розступатися.
IMG_9479
IMG_9484
Доходимо до старої сироварні і стаємо на тривалий відпочинок - часу ще вдосталь. Обідаємо, але дощ заганяє нас в сироварню. Не встигли зварити каву, тому варимо її між завалами цегли.
І тут на мене нападає приступ сміху - навколо руїни, в нас вигляд як у бомжів, а в горнятках елітна кава Dallmayr )
IMG_9503
Від сироварні спускаємось по жовтому маршруту, яким я ще не ходив. Як виявилось, він досить комфортний, йде серпантином, без будь якого навантаження на ноги. Ідеально підходить для аварійного спуску. Але через Темнатик і Цицьку спускатися набагато цікавіше. Що і буде зроблено наступного разу)
І врешті - розпогоджується.
ще одне фото - із життя бомжів)
IMG_9519
Підбиваючи підсумки, хочеться відзначити, що для мене похід виявився значно цікавішим, ніж я очікував. Не можу сказати, що свого часу Боржаву полюбив з першого погляду) Але я повертався, і знову йшов. І на сьогодні в цей хребет я закоханий по самі вуха) Отже, надія є, що продовження буде)
трек тут https://uk.wikiloc.com/wikiloc/view.do?id=18123710
IMG_9311
День перший
9-30 - стартуємо. Перші 3 кілометри йдемо селом вздовж потічка. Досить спекотно (і так буде цілий день). На виході з села набираємо воду, так як далі її не буде ще довго. Тут і трапився перший блуд, але швидко зорієнтувалися і пішли вірним напрямком.
IMG_9313
Набір висоти не приносить бажаної прохолоди. Проходимо зону лісу (2,5 км) і виходимо на хребет Жлобки. Хребет досить гарний і нас чекають чотирі цікаві кілометри фактично по рівній місцевості.
IMG_9328
IMG_9332
IMG_9308
Зявилась наша ціль на другий день походу)
IMG_9329
Чотири легких кілометни хребтом пройшлись досить легко і швидко, почався основний набір висоти. Гарна суха дорога лісом то йшла вверх то падала. Вода наша закінчувалась і кілометри стали даватись досить важко. Але все колись закінчується. Наблизився до закінчення і наш похідний день.
IMG_9346
За цілий день туристів не зустріли, по маршруту місць з облаштованими стоянками не спостерігали, лише пять квадроциклів промчали повз нас, здійнявши куряву.
Перша ночівля була запланована під горою Іволова, поблизу колишньої військової частини ПВО. Давно хотів прийти сюди і, врешті, час настав) Не буду описувати що тут було і як. Дослідження, яке зробив Ігор Меліка, анлогів немає, тому - тим, хто цікавиться, читати тут http://igormelika.com.ua/moi-karpati/zhittya-buttya/rls-na-gori-stoj-istoriya-vijskovogo-obyektu-v-karpatax
Перше , що хотілося - це знайти воду і досхочу напитися. Пошуки тривали недовго. Втамувавши спрагу, приступаємо до облаштування табору.
IMG_9348
Вечір минув за екскурсіями до "мертвого міста", споглядання гірського пробігу "Карпатія трейл", приготуванням вечері і посиденьками біля вогнища. Як правило, вночі вихожу з намету поспостерігати за зорями, оцінити перспективи погоди на день наступний. І дуже вже симпатично моргали втемряві вогники туристичних багать на схилах Боржави.
День другий.
Сьогодні в нас знову набори висоти, але вже голими схилами. Тому запасаємось водою і вирушаємо в напрямку гори Стій.
IMG_9364
Як не дивно, але спека не дошкуляє) Легенький вітерець зробив сьогоднішній день досить комфортним.
За якихось півтори години - ми на вершині Стою. Краєвиди з вершини неймовірні, відчуття простору - преповнюють)
IMG_9384
IMG_9397
Якось мій друг alexey_ap у своєму рейтингу маршрут Боржавою із Міжгіря до Воловця поставив на друге місце (після маршруту по Чорногорі). На мою субєктивну думку - маршрут через Іволове , Стій значно цікавіший.
Перехід від Стою до Великого Верху - це теж щось, чого словами не опишеш - ти йдеш по вершечку хребта і навколо простір, простір, простір....
На ВВ - обід споглядання краєвидів, знайомства з колегами-туристами.
І щоб сьогоднішній день закінчився на високому видовищному рівні, скидаємо висоту, щоб захопити ще й водоспад Шипіт)
IMG_9425_2
IMG_9406
IMG_9442
Під ранок почало гриміти і пішов дощ. Прогноз погоди, який мені надіслала моя Оленка, був неоптимістичним.
День третій
Підйом о шостій. Йде дощ. Михайло висловлює пропозицію - спуститись до Шипоту, прогулятись і навечір виїхати до Воловця. Я налаштований йти на хребет. Після роздумів, Михайло говорить, що одного мене не відпустять, і на хребет вирушаємо в повному складі)
IMG_9448_1
На хребті - туман і ніякої видимості. Можливо, це когось і не радує, але тільки не мене)
Траверсуємо Великий Верх і йдемо до Плаю. Дощ то накриває, то стихає. Досить холодно. Оксана змушена вдягати рукавиці. За Плаєм хмари починають злегка розступатися.
IMG_9479
IMG_9484
Доходимо до старої сироварні і стаємо на тривалий відпочинок - часу ще вдосталь. Обідаємо, але дощ заганяє нас в сироварню. Не встигли зварити каву, тому варимо її між завалами цегли.
І тут на мене нападає приступ сміху - навколо руїни, в нас вигляд як у бомжів, а в горнятках елітна кава Dallmayr )
IMG_9503
Від сироварні спускаємось по жовтому маршруту, яким я ще не ходив. Як виявилось, він досить комфортний, йде серпантином, без будь якого навантаження на ноги. Ідеально підходить для аварійного спуску. Але через Темнатик і Цицьку спускатися набагато цікавіше. Що і буде зроблено наступного разу)
І врешті - розпогоджується.
ще одне фото - із життя бомжів)
IMG_9519
Підбиваючи підсумки, хочеться відзначити, що для мене похід виявився значно цікавішим, ніж я очікував. Не можу сказати, що свого часу Боржаву полюбив з першого погляду) Але я повертався, і знову йшов. І на сьогодні в цей хребет я закоханий по самі вуха) Отже, надія є, що продовження буде)
трек тут https://uk.wikiloc.com/wikiloc/view.do?id=18123710