Закриття літнього сезону 2014
Були думки закинути свій ЖЖ. Пропав настрій писати і ,схоже, не в мене одного. Треба речі називати своїми іменами - обстановка в країні гнітить, наша дебільна влада продовжує діставати, плюс те що й в кожного - всілякі особисті негаразди..... в такому настрої і пролітає цей рік. І все ж - ситуація далека відтого, що потрібно черговий раз починати з нуля (як це було в спорті) - я на ходу, фізичний стан - задовільний, моральний - теж, інколи вживаю алкоголь, а хто його не вживає? Тому найкращі ліки від поганого настрою - гарний похід.
День перший
Прийшла золота осінь - пора, коли мандрую без палатки - по ночам прохолодно, темніє рано, і нудьгувати з18-ої до 8-ої бажання немає. Для мене - це пора одноденок. Переваги - полегшений рюкзак, можливість за один виїзд пройти кілька різних маршрутів.
Сьогодні йдемо на Горган-Костел. Останнім часом успішно борюся із власним егоїзмом, тому мандрую не один. Стартуємо з Микуличина від мосту через Прутець Чемегівський.
Погода капризна - дощик то піде, то стихне. І так буде до вечора. Минулого разу, коли підіймався на Костел, наблудив на кілька походів, тому сьогодні - максимум уваги, люди мені довіряють, підводити неможна )
тортик
вихід на спуск за цими "дверима"
Спускатись починаємо по серпантину, але швидко знаходимо гарну стежку, яка повинна його зрізати і швидко довести нас до Микуличина. Так воно й вийшло )
Два слова про технічні особливості - маршрут не складний, з помірним кілометражем (11км), може розглядатись, як альтернатива Стежкам Довбуша (на мою думку - тут значно цікавіше), теж скелі, каміння, тому максимум уваги, особливо в дощову погоду.
День другий.
На другий день відриваюсь - самостійно йду на Петрос і байдуже, яка буде погода!
Спочатку планував пройтись минулорічним маршрутом, зі стартом з платформи Свідовець, але, зважаючи на особливості прогнозу (який, до речі, не підтвердився), преношу старт в Кваси. КПП обхожу, не маю бажання платити незрозоміло кому, незрозуміло за що. Здавалося б , що можна нового знайти на цьому маршруті? та при бажанні можна. Сьогодні до полонини Джоджева перелука підіймаюсь альтернативною дорогою, що йде хребтиком, вище класичного маршруту. Вона і крутіша, менш розбита і на мою субєктивну думку - цікавіша, без болота (напередодні пройшов правильний Карпатський дощ)
Кваси ранкові
Прогноз не підтвердився - зранку мав бути дощ, а його не було, з 12-ї мала розійтися хмарність - вона не розбіглась. Отже , є плюси і мінуси в прогнозах синоптиків.
На хребті (від Шешульського перевалу) вітер скаженний і поступово щезає видимість
люблю цю стежку
калабаня
Йдучи в тумані, здається, що ось вже - вона, вершина до якої ти прагнеш, а піднявшись, виявляється, що це лише проміжна висота і вершина вже ось тут, трохи далі. Але й це виявляється лише візуальним обманом..... і так без кінця. І коли ти вже нічого не чекаєш і настроєний тупо йти в туман і вітер, вершина зявляється несподівано....
Дуже приємно було зустріти на вершині таких же збочених як і сам. Ну чого ж вам, люди добрі, на низу не вистачає? Від чого ви тут такі щасливі?)
В якийсь момент здалося, що сонце прорветься крізь хмари, та не судилось
На шляху вниз було вже затишніше. В графік вкладувався, навіть дозволив собі влаштувати чайну церемонію під Какаразою.
погляд назад
полонина Шасса
присілок Ясіні - Свідовець
Графік був витриманий - на все, про все витратив 11 годин похідного часу. Ноги промочив до кісточок, боліла спина, втома розплилась по тілу. Але Петрос кожного разу - це щось! Він, манить, він кличе, він чекає.... І кожен вибирає сам - потрібно це тобі чи ні?......
трекі тут http://ua.wikiloc.com/wikiloc/view.do?id=8100202
http://ua.wikiloc.com/wikiloc/view.do?id=8100243 (сайт потребує реєстрації)
День перший
Прийшла золота осінь - пора, коли мандрую без палатки - по ночам прохолодно, темніє рано, і нудьгувати з18-ої до 8-ої бажання немає. Для мене - це пора одноденок. Переваги - полегшений рюкзак, можливість за один виїзд пройти кілька різних маршрутів.
Сьогодні йдемо на Горган-Костел. Останнім часом успішно борюся із власним егоїзмом, тому мандрую не один. Стартуємо з Микуличина від мосту через Прутець Чемегівський.
Погода капризна - дощик то піде, то стихне. І так буде до вечора. Минулого разу, коли підіймався на Костел, наблудив на кілька походів, тому сьогодні - максимум уваги, люди мені довіряють, підводити неможна )
тортик
вихід на спуск за цими "дверима"
Спускатись починаємо по серпантину, але швидко знаходимо гарну стежку, яка повинна його зрізати і швидко довести нас до Микуличина. Так воно й вийшло )
Два слова про технічні особливості - маршрут не складний, з помірним кілометражем (11км), може розглядатись, як альтернатива Стежкам Довбуша (на мою думку - тут значно цікавіше), теж скелі, каміння, тому максимум уваги, особливо в дощову погоду.
День другий.
На другий день відриваюсь - самостійно йду на Петрос і байдуже, яка буде погода!
Спочатку планував пройтись минулорічним маршрутом, зі стартом з платформи Свідовець, але, зважаючи на особливості прогнозу (який, до речі, не підтвердився), преношу старт в Кваси. КПП обхожу, не маю бажання платити незрозоміло кому, незрозуміло за що. Здавалося б , що можна нового знайти на цьому маршруті? та при бажанні можна. Сьогодні до полонини Джоджева перелука підіймаюсь альтернативною дорогою, що йде хребтиком, вище класичного маршруту. Вона і крутіша, менш розбита і на мою субєктивну думку - цікавіша, без болота (напередодні пройшов правильний Карпатський дощ)
Кваси ранкові
Прогноз не підтвердився - зранку мав бути дощ, а його не було, з 12-ї мала розійтися хмарність - вона не розбіглась. Отже , є плюси і мінуси в прогнозах синоптиків.
На хребті (від Шешульського перевалу) вітер скаженний і поступово щезає видимість
люблю цю стежку
калабаня
Йдучи в тумані, здається, що ось вже - вона, вершина до якої ти прагнеш, а піднявшись, виявляється, що це лише проміжна висота і вершина вже ось тут, трохи далі. Але й це виявляється лише візуальним обманом..... і так без кінця. І коли ти вже нічого не чекаєш і настроєний тупо йти в туман і вітер, вершина зявляється несподівано....
Дуже приємно було зустріти на вершині таких же збочених як і сам. Ну чого ж вам, люди добрі, на низу не вистачає? Від чого ви тут такі щасливі?)
Click to viewВ якийсь момент здалося, що сонце прорветься крізь хмари, та не судилось
На шляху вниз було вже затишніше. В графік вкладувався, навіть дозволив собі влаштувати чайну церемонію під Какаразою.
погляд назад
полонина Шасса
присілок Ясіні - Свідовець
Графік був витриманий - на все, про все витратив 11 годин похідного часу. Ноги промочив до кісточок, боліла спина, втома розплилась по тілу. Але Петрос кожного разу - це щось! Він, манить, він кличе, він чекає.... І кожен вибирає сам - потрібно це тобі чи ні?......
трекі тут http://ua.wikiloc.com/wikiloc/view.do?id=8100202
http://ua.wikiloc.com/wikiloc/view.do?id=8100243 (сайт потребує реєстрації)