Стихи Василя Стуса.
Пошукал я туточки шо це за такой великий украинский поэт Василь Стус, по демонтированному барельефу которого скорбит и содрогается в рыданиях Денис Казанский.
Блеванул. Впечатлило надо сказать.
http://www.libok.net/writer/1991/kniga/5498/stus_vasil/stihi_ukr/read
Над осiннiм озером.
Цей став повiсплений,осiннiй чорний став,
як антрацит видiнь i кремiнь крику,
виблискуе Люципера очима.
П"янке бездоння лащиться до нiг.
Криваво рветься з нього вороння
майбутнього.Летить крилатолезо
на вiття виголiле.Рине впрост
на утлу синь,високогорлi сосни
i на пропащу голову мою.
Охриплi очi збiглися в одне -
повторення оцього чорноставу,
насилу вбгане в череп.
Неприхищений,
а чуеш,чуеш протяг у душi !
Или
Порiдшала земна тужава твердь,
мiський мурашник поточив планету.
Мiлiцьйонери,фiзики,поети
вигадливо майструють власну смерть.
Протрухлий украiнський материк
росте,як гриб.Вже навiть немовлятко
й те обiцяе стати нашим катом
i порубати вiковий порiг,
дiдiвським вимшiлий патрiотизмом,
де зрiдка тiльки човгання чобiт
нагадуе : iще iснуе свiт,
справiку заборонений,як схизма.
Ця твердь земна трухлявiе щодня,
а ми все визначаемось.До сутi
доходимо.I господом забутi,
вiтчизни просимо,як подання.
Или
Проминання - цiлюще.
Одужання - самовтратою.
Дозрiвання - знищенням,
Вивершення - божевiллям.
Композицiя багатьох голов,
поставлених одна на одну
( перша спить,
друга спить,
третя - спить,
четверта,п"ята -
до нескiнченностi ! -
спить )
Верхня пантруе сон.
Интересно, эту галиматью-тарабарщину заставляли учить учеников в школах??
Ааааа. Я придумал! Когда мудилку Дениса Казанского поймают колорады и кинут в подвал, надо устроить ему пытку чтением стихов Василя Стуса))). Он точняк не выдержит и расколется))).
P. S. Эврика! Я понял, кого мне великий украинский поэт Василь Стус напоминает внешне! Великого кавказского поэта Ханапи Эбеккуева. Хотя, надо сказать, стихи Эбеккуева намного приятнее)
UPD: Очень точно замечено:
http://frankensstein.livejournal.com/616633.html?thread=35550393#t35550393
Блеванул. Впечатлило надо сказать.
http://www.libok.net/writer/1991/kniga/5498/stus_vasil/stihi_ukr/read
Над осiннiм озером.
Цей став повiсплений,осiннiй чорний став,
як антрацит видiнь i кремiнь крику,
виблискуе Люципера очима.
П"янке бездоння лащиться до нiг.
Криваво рветься з нього вороння
майбутнього.Летить крилатолезо
на вiття виголiле.Рине впрост
на утлу синь,високогорлi сосни
i на пропащу голову мою.
Охриплi очi збiглися в одне -
повторення оцього чорноставу,
насилу вбгане в череп.
Неприхищений,
а чуеш,чуеш протяг у душi !
Или
Порiдшала земна тужава твердь,
мiський мурашник поточив планету.
Мiлiцьйонери,фiзики,поети
вигадливо майструють власну смерть.
Протрухлий украiнський материк
росте,як гриб.Вже навiть немовлятко
й те обiцяе стати нашим катом
i порубати вiковий порiг,
дiдiвським вимшiлий патрiотизмом,
де зрiдка тiльки човгання чобiт
нагадуе : iще iснуе свiт,
справiку заборонений,як схизма.
Ця твердь земна трухлявiе щодня,
а ми все визначаемось.До сутi
доходимо.I господом забутi,
вiтчизни просимо,як подання.
Или
Проминання - цiлюще.
Одужання - самовтратою.
Дозрiвання - знищенням,
Вивершення - божевiллям.
Композицiя багатьох голов,
поставлених одна на одну
( перша спить,
друга спить,
третя - спить,
четверта,п"ята -
до нескiнченностi ! -
спить )
Верхня пантруе сон.
Интересно, эту галиматью-тарабарщину заставляли учить учеников в школах??
Ааааа. Я придумал! Когда мудилку Дениса Казанского поймают колорады и кинут в подвал, надо устроить ему пытку чтением стихов Василя Стуса))). Он точняк не выдержит и расколется))).
P. S. Эврика! Я понял, кого мне великий украинский поэт Василь Стус напоминает внешне! Великого кавказского поэта Ханапи Эбеккуева. Хотя, надо сказать, стихи Эбеккуева намного приятнее)
UPD: Очень точно замечено:
http://frankensstein.livejournal.com/616633.html?thread=35550393#t35550393