У п'ятницю був на концерті Ассаи. Перед ним дві години виступали різні музиканти. Загалом, зі сцени та й в залі "розігрів" сприйняли досить сухо. Першими на сцену вийшли Убитые рэпом. Якби ж я знав наперед, що буде олдскул. Я б не назвав це чимось екстраординарним, але це саунд дитинства мого покоління.
Click to view
У кліпі це звичайні хлопці в дешевих кросівках і спорткостюмі на майку. Коли вони виступали в Крістал-холі, було видно, що це люди солідні. Мені дуже сподобався стиль імпозантного тридцятилітнього чоловіка (імен я не знайшов). А ще його фраза на ще один фейл МС: "А нам обещали самый лучший звук".
... а Вован з його вибаченнями за грайливу пісню про його непоборну маскуліність.
... і ведучий, що перепитував: "Что, я, правда, вас задолбал?"
... на сцену вийшли дві дівчини з пронизливими голосами й почали співати "Где тебе я дам, там тебе и Амстердам". Хіба не мило?
Знаєте, це створило атмосферу, хоча якусь таку дивну, але приємну. Ассаи співав старі пісні. Це було краще, ніж у Бінго. Невимовно краще. І Крістал-хол має хороший зал, але на роботу треба набирати не друзів, а профі. Бо це було фейлово, коли на сцені макбуки, на тонни баксів крутої апаратури, що дає чистий звук, а діджей не може пустити мінуси з компакт диску (?!) або зникає зі сцени, коли треба вмикати наступний трек.