Людина - не тіло, тіло - не Людина
Прийшов на роботу, проглядую стрічку друзів. І першим стоїть запис від potato_otato з несамовитою фразою Джонатана Сафран Фоера: "Постарайся жити так, щоб міг завжди говорити правду". І далі її роздуми. Просто пречудові роздуми. Вони мотивують на гарнобачення світу не лише на цілий день, а й на все життя.
Але, серед роздумів та посилань для мене, як сенсфізіологіка, стала гарною (для осмислення та усвідомлення) приведена нею фраза Кальвіно: "Жодна людина ще не виходила за межі свого тіла".
Коли я прочитав цю фразу, відразу вирвалося: "Баба-яга (тобто наука сенсфізіологіка) проти»!!! Тому, що саме дякуючи незаперечному факту: що коли Людина Розумна ВИХОДИТЬ за межі свого тіла, наприклад думкою, наприклад наміром, чи емоцією і т.д. лише тоді Людина Розумна ЩОСЬ може творити-створити-діяти-дійти на цій Планеті. Адже воно (тіло Людини Розумної) лише змушене доганяти "свою Людину". Тіло Людини Розумної і фактично, і практично є ІНСТРУМЕНТОМ Людини Розумної - але не людиною самою. Біоробот - ось назва, поняття і характеристика тіла.
Даючи можливість біороботові "доганяти свою Людину" Людина Розумна, що є і власником, і господом, і водієм біоробота, саме тоді залишається постійно здоровою.
А Людина Розумна яка "входить" в своє тіло, вважаючи його собою і Тілом (з великої букви) вже ніколи не стане постійно здоровою. Вона буде змушена якнайшвидше захворіти та й померти.
Чому так станеться. Тіло, яке створене для перенесення істотності Людини Розумної з пункту А до пункту Б над Планетою, мусить "зіржавіти". Все так само, як перетворюється в рухлядь авто, яким господар перестав користуватися для поїздок "з пункту А до пункту Б". Масло стікає, застигає, і тоді раптом заведений двигун, та інші деталі що були без вживання, знищуються… Аксіома.
Людина яка "входить" в своє тіло, вважаючи його своїм єством, своєю тотожністю, своєю істотністю (всі ці фактори формують собою назву-поняття «культ тіла») зачинає з ним, тілом-біороботом, творити що завгодно: від гімнастик, до дієт та до "чищення" - і це замість користування, замість дій ним в реалізації мети своєї думки. І саме культом тіла Людина Розумна вже ліквідовує своє здоров’я і сама, та ще й активно, завдяки вказаним: гімнастикам, дієтам, «чищенням» і т.п., зупиняє біоробота в його програмних діях, а відповідно зупиняє-припиняє і сенс свого життя.
Людина Розумна, вражена бацилою культа тіла, не маючи "зеленого" поняття (знання) бази Творення біоробота для Людини Розумної, та тієї чи тієї необхідності тих чи тих елементів та реакцій тіла біоробота, а саме для захисту себе та Людини Розумної «в собі», та не відаючи засад реновації Програми Творення, "лізе" (а це майже з викруткою та сокирою) в надтонкі структури суперкомп’ютера, яким і є тіло біоробота. Аксіома.
Лише Homo Sensus (Людина Свідома) маючи на озброєнні науку сенсфізіологіку, завжди є впевненою в тому, що її тіло (її біоробот) саме знає, яким чином перенести єство Людини Розумної від пункту А до пункту Б. І це воно робить без проблем, без зусиль, без болю саме тоді, коли у "його Людини" є МЕТА.... поза тілом.