Про надтекучість Організму людини.
Тільки що прочитав про надтекучість твердих тіл таке: «Фізики всього світу вже давно вивчають властивості матерії, що підкоряється законам квантової механіки. Взагалі-то квантова механіка добре описує взаємодію елементарних частинок, проте при певних умовах квантові ефекти можуть почати проявлятися і на макроскопічному рівні (вид. мною). Для приведення матерії в такий стан, потрібно охолодити її до дуже низьких температур, в межах трохи вище абсолютного нуля. Саме так були відкриті явища надпровідності та надтекучості». Прочитали?
Вирішив коментувати твердження і, зважаючи на важливість мого коментаря для розвитку знання про Організм Людини Свідолмої, коментар продублюю цією статтею.
Про надтекучість Організму людини.
В Організмові людини, все так само як і в любому фізичному тілі. Існує, як це не здається дивним, навіть така температура, яка трохи вище абсолютного нуля - вважай температура "холодного космосу " - також безліч вакууму. Якщо бути детальним і точним, то в Організмові людини від загального об’єму тіла десь до 99,99% вакууму! Чи це не моя вигадка? Спочатку подумайте. Якщо чисто арифметично прорахувати відстані між атомами Організму, та співвіднести ці відстані до відстаней між зірками та планетами у космосі… то Організм і космос - тотожні. Таким чяином чисто арифметично і виходить, що Організм людини, хоч він і ніби матеріальний, але це сплошний вакуум між окремими атомами. А тому температура всередині Організму відповідна - біля абсолютного нуля! І це моє твердження не парадокс, а правда, тому процеси надтекучості твердих речовин, вказані цитатою, аналогічні як і для елементів «холодного космосу», так і для елементів Організму людини. Тобто будь які елементи тканин Організму мають характер надтекучості. Мною навіть в деяких попередніх роботах акцентувалося, і в пару записах в Живому Журналі, що істинний лікар просто зобов'язаний користуватися "фактором космічного холоду у вакуумі Організму" для терапевтичних, для реабілітаційних та навіть діагностичних дій. До речі ось Вам від мене винахід у фізіології: Надтекучість чимось повинна бути утримувана. З цим Ви погодитесь, бо маєте певну форму тіла. А раз так то погодитеся і з тим, що всередині Організму Людини Свідомої існує гравітаційний центр і.т.д. (див. науку Астрономію)
Та я не про це. Винахід винаходом, але ми, бзуючись на факті надтекучості внутрішнього середовища Організму, приходимо до важливого висновку для забезпеченні нормативної життєдіяльності Організму Людини Свідомої. Він в тому… що стан трупа - це не холодність, як це "виглядає", а навпаки, це стан надзвичайної розігрітості речовини Організму!
Саме розігрівання "квантів-елементів твердої речовини у вакуумі" призводить до затвердіння припиняючи надтекучість!!! А це можливо лише тоді, коли "планети-зірки" (в Організмові - це атоми та осібні молекули) беруть і вибухають від внутрішнього перенапруження. Таким чином вони своїм вибухом ліквідують зони космічного холоду та вакууму що між ними... Щоб проілюструвати процес, візьмемо, наприклад, таке основне явище забезпечення здорової життєдіяльності людини, як якість проходу інформації в Організмові. Тут, зважаючи на "пустоту внутрішньо-молекулярно-клітинного вакууму Організму", швидкість реакцій в ньому є і теоретично, а з моєї практики і практично, завжди однотипними. Вакуум є вакуумом - і це потрібно враховувати...
Основний висновок, який ми, сенсфізіологіки, робимо з цитованого дослідження фізиків, про надтекучість твердих тіл в космічному холоді, що до того часу, доки в Організмові зберігається космічний (тобто міжатомний і міжмолекулярний) холод і космічний вакуум, тобто коли не вибухають від внутрішніх перенапружень групи молекул та атомів ("планети та зірки Організму"), і до того часу доки в Організмові людини панує надпровідність, яка можлива теж лише в зоні абсолютного нуля температур, і до того часу доки є в Організмові надтекучість твердої речовини, яка, як бачимо, можлива лише в зоні абсолютного нуля, і до того часу доки існують решту "космічних речей", здається неможливих у живому, до того часу залишається цілою водна охоронна шуба ДНК (скафандр для ДНК - див.) дякуючи якій Організм людини залишається М'ЯКИМ І ТЕКУЧИМ у Просторі.
Довідка:
Я б міг би у цій статті подати конкретні фактори, які спричиняють вибухи атомних і молекулярних груп в Організмові, і подати яким чином відновити захисну водну оболонку ДНК щоб припинити вибухи атомо-молекулярних планет та зірок у такому космічному просторі як клітина, а за нею вибухи у такому космічному просторі як органі, а за органом вибухи у такому космічному просторі як тіло… тобто як Ви можете зупинити перехід свого "текучого Організму" в стан «нетекучого трупа»… але через те що мені до цього часу не пропонують за попередні мої вже "обнародувані" винаходи навіть стати в чергу за Нобелівською премією... то я краще промовчу.
Вирішив коментувати твердження і, зважаючи на важливість мого коментаря для розвитку знання про Організм Людини Свідолмої, коментар продублюю цією статтею.
Про надтекучість Організму людини.
В Організмові людини, все так само як і в любому фізичному тілі. Існує, як це не здається дивним, навіть така температура, яка трохи вище абсолютного нуля - вважай температура "холодного космосу " - також безліч вакууму. Якщо бути детальним і точним, то в Організмові людини від загального об’єму тіла десь до 99,99% вакууму! Чи це не моя вигадка? Спочатку подумайте. Якщо чисто арифметично прорахувати відстані між атомами Організму, та співвіднести ці відстані до відстаней між зірками та планетами у космосі… то Організм і космос - тотожні. Таким чяином чисто арифметично і виходить, що Організм людини, хоч він і ніби матеріальний, але це сплошний вакуум між окремими атомами. А тому температура всередині Організму відповідна - біля абсолютного нуля! І це моє твердження не парадокс, а правда, тому процеси надтекучості твердих речовин, вказані цитатою, аналогічні як і для елементів «холодного космосу», так і для елементів Організму людини. Тобто будь які елементи тканин Організму мають характер надтекучості. Мною навіть в деяких попередніх роботах акцентувалося, і в пару записах в Живому Журналі, що істинний лікар просто зобов'язаний користуватися "фактором космічного холоду у вакуумі Організму" для терапевтичних, для реабілітаційних та навіть діагностичних дій. До речі ось Вам від мене винахід у фізіології: Надтекучість чимось повинна бути утримувана. З цим Ви погодитесь, бо маєте певну форму тіла. А раз так то погодитеся і з тим, що всередині Організму Людини Свідомої існує гравітаційний центр і.т.д. (див. науку Астрономію)
Та я не про це. Винахід винаходом, але ми, бзуючись на факті надтекучості внутрішнього середовища Організму, приходимо до важливого висновку для забезпеченні нормативної життєдіяльності Організму Людини Свідомої. Він в тому… що стан трупа - це не холодність, як це "виглядає", а навпаки, це стан надзвичайної розігрітості речовини Організму!
Саме розігрівання "квантів-елементів твердої речовини у вакуумі" призводить до затвердіння припиняючи надтекучість!!! А це можливо лише тоді, коли "планети-зірки" (в Організмові - це атоми та осібні молекули) беруть і вибухають від внутрішнього перенапруження. Таким чином вони своїм вибухом ліквідують зони космічного холоду та вакууму що між ними... Щоб проілюструвати процес, візьмемо, наприклад, таке основне явище забезпечення здорової життєдіяльності людини, як якість проходу інформації в Організмові. Тут, зважаючи на "пустоту внутрішньо-молекулярно-клітинного вакууму Організму", швидкість реакцій в ньому є і теоретично, а з моєї практики і практично, завжди однотипними. Вакуум є вакуумом - і це потрібно враховувати...
Основний висновок, який ми, сенсфізіологіки, робимо з цитованого дослідження фізиків, про надтекучість твердих тіл в космічному холоді, що до того часу, доки в Організмові зберігається космічний (тобто міжатомний і міжмолекулярний) холод і космічний вакуум, тобто коли не вибухають від внутрішніх перенапружень групи молекул та атомів ("планети та зірки Організму"), і до того часу доки в Організмові людини панує надпровідність, яка можлива теж лише в зоні абсолютного нуля температур, і до того часу доки є в Організмові надтекучість твердої речовини, яка, як бачимо, можлива лише в зоні абсолютного нуля, і до того часу доки існують решту "космічних речей", здається неможливих у живому, до того часу залишається цілою водна охоронна шуба ДНК (скафандр для ДНК - див.) дякуючи якій Організм людини залишається М'ЯКИМ І ТЕКУЧИМ у Просторі.
Довідка:
Я б міг би у цій статті подати конкретні фактори, які спричиняють вибухи атомних і молекулярних груп в Організмові, і подати яким чином відновити захисну водну оболонку ДНК щоб припинити вибухи атомо-молекулярних планет та зірок у такому космічному просторі як клітина, а за нею вибухи у такому космічному просторі як органі, а за органом вибухи у такому космічному просторі як тіло… тобто як Ви можете зупинити перехід свого "текучого Організму" в стан «нетекучого трупа»… але через те що мені до цього часу не пропонують за попередні мої вже "обнародувані" винаходи навіть стати в чергу за Нобелівською премією... то я краще промовчу.