Щедрику, Щедрику (любий Педро й Петрику) І Христині, й Каті - будь у кожній хаті.
Сенсфізіологіка, наука Homo Sensus, наука Людини Свідомої
Є таке друзі Слово. Воно подвійного спрямування: ношуся.
1. Ношуся з певною ідеєю від когось до когось. З намаганням її реалізувати. Наприклад, як я ношуся. З ідеєю: кому таки дати свої знання (наука сенсфізіологіка) та свої вміння (виліковувати) від, як людям здавалось, безнадійних станів… пожартую про пацієнтів таких: але які он такі «хитрі», таки ще Contra spem spero! -таки попадали до мене, адже ж гроші таки платити мусили. Чи не Дивина це Contra spem spero? Дивина;
Довідка в контексті Contra spem spero. Вчора читаю про Ентоні Бьорджеса.
Вчитель. Молодий. 4-та ступінь раку. Цитати: У 40-річного шкільного вчителя знайшли неоперабельний рак та дали йому рік життя. Треба забезпечити чимось, подумав, родину. Можна написати такий роман, щоби його добре читали - розкуповували. Справа була нова, він втягнувся і захопився. Ентоні хотів забезпечити дружину і дітей. Яка там зарплата у вчителя. Сів і написав роман. Не звертаючи жодної уваги, так захопився роботою, ні на стан здоров’я, ні на симптоми. Його роман продався… міліонними тиражами. Знято фільм який став… та що я описую друзі, цитата: «Його цікавило заповідати авторське право сім'ї: на що жити. І до кінця свого року життя Ентоні Бьорджес завершив свій роман «Заводний апельсин». Мільйон був зрубаний! У культовому фільмі по сценарію Ентоні Бьорджеса зіграв юний Малькольм Мак-Дауелл. шпана одягла казанки і почала питати в барах молоко. Книгу переклали на півсотні мов. Не свій від удачі та виконаного обов'язку Бьорджес, добре випив, і вирушив до лікаря. Лікар подивився знімки, погортав історію хвороби… і вилупив очі: раку не було. Бьорджес видужав. Він став згодом письменником. Написав понад 50 книг. А також почав писати музику. Написав 175 музичних творів. Навіть симфонічний оркестр замовляв твори у Бьорджеса...» Михайло Веллер, «Слово та професія».
Актуалізую сенсфізіологічно: Михайло Веллер, «Слово та професія», як «Слово та можливість життя»
То який висновок робимо з вами друзі? Хоч я мушу відмовляти хворим на онко, тому що займатися такими хворими у приватній практиці заборонено згідно законодавства. Подаруємо таким, що таки дієве це Contra spem spero. Що панство Сподівання… таки сильніше пані Надії!!! Висновок є один єдиний. Що ми з вами друзі наукою сенсфізіологікою дослідили і впроваджуємо медичною сенсфізіологікою (див. Закони від науки сенсфізіологіки для медичного її розділу: «Організм, ніколи не хворіє, він лише реагує»; «Тіло не ти - ти не тіло, тіло твій робот»; «Вбиває людей культ тіла»; «Немає мети і цікавості життя - немає Життя»; «Життя для тіла - це не життя людини, а життя тварини»; «Збільшуй біль - і біль мусить зникнути»; «Тому, хто не хоче змінити своє життя допомогти неможливо»; (це цитата Гіппократа та її повний аналог від Михайло Веллер: Справа була нова, він втягнувся і захопився - є тотожностями).
Аж «свербить» друзі повторити! «Тому, хто не хоче змінити своє життя допомогти неможливо, справа була нова, втягнувся, захопився, змінив життя і позбавився неоперабельного раку», що актуалізує сенсфізіологіку ліквідація самим Організмом, як і раку, як і болю, як і всіх інших проблем (включаючи і ковід!). Суть такого «рецепту Життя» простий: Вийшов Ентоні Бьорджес думками з тіла, роман у випадку з Ентоні «витягнув думку з тіла», і його тіло, його біоробот, так друзі з цього Факту зраділо! - що перестало створювати рак. Як захист, можна напишу великими? - ЯК ЗАХИСТ від «стандартних» звичок, «стандартних» дій, та «стандартних», а це найстрашніший фактор виникнення раку, ролей (!) самої людини, як самоутискування свободи тіла, утримування себе від самореалізації, що сковує тіло «цепами». Такими як: «Що люди скажуть», «Як я буду виглядати»… і так далі! Рак. Рак мислення - попереду. Ще й такий Рак мислення.: Постійний «похід у минуле». Минуле… біль «колись була», травма «колись була», жалі «От якби тоді я…» і так далі власника тіла, свого біоробота не дає ЙТИ у життя.
Продовжу про «ношуся»
2. Ношуся ще є: «Як дурень з писаною торбою» (мені надзвичайно подобається!) - що торба - писана. Тут є, у «Ношуся, як дурень з писаною торбою» два аспекти. Дурню все одно. Що торба має функцію, а не є прикрасою. Але торба у дурня писана. Таким чином. По ній, чим більше писана, он татуажники, чи з брязкальцями «прикрасами» навішаними, можна впізнати дурня. Але і «Ношуся, як дурень з писаною торбою» практично! Бо ж дурень, може заблукати, чи дорогу на червоне зачне переходити, так, дурня, всі бачать. Порятунок як не як… бо ж дурень є чиєюсь таки Дитиною.
Довідка. Читаєте зараз про «Дурня з писаною торбою», я про себе особисто. Даром свої знання та вміння пропонував медичній системі (торба повна) - не беруть. Різноманітним, з півсотні більше, пропонував «торбу писану і в ній» для Фондів «для дітей», Фондів «для здоров’я», тому що ж мусив кинутися до них? Якщо медицині «торба» не потрібна зовсім, але Фонди всі що «для здоров’я» (?!) та освіти (?!) - не беруть. Книги був надрукував. За свій кошт. Не беруть. Миші вже погризли у гаражі за ці роки. Вони би може і продалися… та я «такий бізнесмен продати їх», як є другий вираз цікавий у контексті «Доня шиє, а мама поре». Чи не дивина - це (ніхто не бере). У Дурня що носиться як з писаною торбою. Вважають що «Дурень не може мати нічого путнього - у торбі писаній». Пожартую у контексті: Мої знання та вміння - це як і хліб робиться, аж вилазить з чану, бери, печи буханки, продавай, чи роздавай, їж сам чи сама, але коли чан, коли він є закритим (як у мене у черепі!) і ніхто не бере заквашений хліб, то можна пенькнути? Таки так. Добре що я такий он «хитрий»! Щоби «не пенькнути», є Живий Журнал!!! Та он Фейсбук. І все.
Так ось щодо назви статті. На сьогодні ношуся (виберіть варіант перший) прошу!!! тому що вже ношуся як і «Дурень з писаною торбою» не беруть ніхто це й проєкт, Щедрику, Щедрику (любий Педро й Петрику)
І Христині, й Каті - будь у кожній хаті.
Яка ідея Вашого проєкту. Вже ось-ось свято Миколая. Далі Новий рік. Повсюдно (повсюдно таки у світі) і в Україні (тим паче!) буде звучати наш міжнародний Щедрик. А так як у світі «Нашого квіту та по всьому Світу» (українців) «цвіту» як поширюється ця теза, мені не подобається… хліб що зацвів викидають, Слова… Слова! адже я безмежно радий, що їдуть українці жити а кордоном, як такому «колонізатору та окупанту цілої Планети як наша нація». Толерантність! - це… це і є головна Риса нашої Нації, як і тяга на базі цього до Толоки (допомога ближньому) бо ж всі стають під час Толоки, Майдан один з прикладів, родиною! Незалежно від нації. Наша є «Розповсюжувач візуальної Радості» (моя нація, вишиванками, радісно прикрашеним житлом по всій Планеті, що є феноменом мої нації, іскрометтям танцю тощо). То, хай би Хтось, з моєї Нації. Он такої! Нації, що дарує собою Радість Світові. Узахотіли увійти в Історію України цим проєктом. !, а чого би і ні? Реалізувати як не як «Щедрику, Щедрику (любий Педро й Петрику) і Христині, й Каті - будь у кожній хаті» з проголошенням на цю Мелодію, Щедрика, на це трансцендентальне пам-папа-пам, пам-папа-пам нашого з Майдану Славеню Гідності… Звернення до Нені: Україно!
Cкрізь панує Українців Гідність, Слава, Воля,
Вже нам, Нені Україні, усміхнулась доля,
Гинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Бо панують, Українці, у своїй сторонці.
Душа й тіло наші прагнуть - Гідність і Свободу,
Бо ми з вами, пам’ятаймо, Трипільського роду!
***
Ми родина Українців по світу і вдома,
І над нами панувати - не дамо нікому;
Чорне море всміхається, дід Дніпро радіє,
Що на землях наших рідних Доля добрим сіє.
Душа й тіло наші прагнуть - Гідність і Свободу,
Бо ми з вами, пам’ятаймо, Трипільського роду!
***
А завзяття й праця щира, радістю нас пряже,
Про Свободу Українців, піснь гучна розляже,
За Карпати пісня ллється, гомонить степами,
Слава Нені України йде до у світ за нами.
Душа й тіло наші прагнуть - Гідність і Свободу,
Бо ми з вами, пам’ятаймо, найкращого роду!
Слава Нені Україні. Право, Гідність, Самостійність - Понад усе.
(ще маю сподівання, таки) на Проголошення Присяги Нені Україні, проголошуєте не лише наш, з Майдану, Славень Гідності, а ще і… (пам-папа-пам,пам-папа-пам Маніфест українців)
Хто ми є - Ми, Українці!
Родом, наша Батьківщина - Рідна Неня Україна.
А Трипілля - підмурівок.
Україну як впізнати - В нас є Тризуб її Знаком.
Блакить неба, жовті ниви - це наш Символ, України.
Що для нас є Україна - Все на світі, як - родина.
Неню як оберігати - Ми для цього, вона - Мати.
Скривдити її не дати годні ми життя віддати.
У що віримо і мрія - В Розум вірим. Радість мрія.
Те, що маємо по вінця - Гордість! Що ми, українці.
Українців як зустріти - Слава Нені, Нені діти.
Наша відповідь, на все
Неня, Гідність, Самостійність понад усе.
Але то вже після Нового Року, сьогодні приходить он Миколай (і ще Присягу цю на мелодію Гімну України!)
Це ж нове Contra spem spero! Коли панство Сподівання, є сильніше пані Надії, яка, завжди, є чистою віртуальністю, а Сподівання, є дією, увійдіть Хтось в Історію України, он як я увійду в Історію України і Історію Світу (наука сенсфізіологіка) візьміть зробіть кавер Щедрика.
З його пам-папа-пам, пам-папа-пам життєдайним, радісним і натхненним для всіх на Світі, тому і полюблений усім світом, і на його пам-папа-пам… пам-папа-пам…
Славень, як подарунок на Миколайчика Дітям Нені України! (чим не Привід) як он пояснював вчора… ні це було таки вже сьогодні, Andriy Beat, який написав
Олександр Харченко текст нового Гімну України просто чудовий. Новий Гімн мене вразив у саме серце.
• Олександр Харченко (відповідаю для Andriy Beat)
Вибачте, Андрію. Це не є Гімн України. Це парафраз, як і є кавер на якусь мелодію. Наш з Майдану Гідності Славень вводите, Ви з друзями, Команда, як УПА у Гібридній Війні, але не як Гімн, а саме поняттям Славень. Тому що наш Гімн (слова) музика неперевершена! він є зомбуванням українців на «нежиття» ні тепер, ні «колись» як Свідчить пані Історія (запанують, українці, - «колись» невідомо коли) що на практиці і є, та ще й «душі й тіло... ми, український Народ, положим всім під ноги «ворогам поробимо, коврики-дороги». Ми з побратимами, Андрію, тоді були не в змозі пояснити «помилкову сакральність» слів такого зомбовірусу, як слова Гімну України, цієї компіляції польського Гімну! У поляків, Андрію, «Єще Полька нє згінєла ДОКИ МИ ЖИЄМО»!!! А у нашому що? що? - це апріорі очікування «чи ж таки помре Україна і коли це таки станеться».
«Пожартую» (в лапках - не жарт тому що): Вже он на очах всохлася Неня, колись, недавно історично, а тепер он вже й Донбасом та Луганщиною. Темпи схуднення Нені, як і при раку! Треба, за рецептом Ентоні Бьорджеса, таки «вийти з України-тіла». Чим і як. Більше українців за кордон відсилати! (рятувати залишки Нації) тому що вже всі надра - у росіян, навіть «патріотичного краю» мінералки: Трускавецька, Моршинська, Лужанська (я вже не кажу про мінералку з манкуртки мовою Полтави, Миргородську). АЛЕ! Але є у нас і варіант виліковування схудлої он як при раку Нені - Словом. Пам’ятаєте? писав вище сенсфізіологічно від Михайло Веллер тезу «Слово та професія» як «Слово та можливість життя».
Так ось (з чим ношуся). Йде кавер Щедрика, пам-папа-пам… пам-папа-пам… проголошуєте Славень Гідності Українців (незалежно від нації відповідно!) для кого любима ця земля-Неня, також, ті з вас, які не бридять як наш з Луцька Монатік Мовою Нені, Та, які «зазираючи у рот росіянам росіянською». Он!! Я вже вбитий, буквально, мій ПРЕЗЕЗИДЕНТ!!! запобігав рабськи на пресконференції перед Шустером… той ніби української не знає!! Перед Бутусовим, перед… Іншими росіномовними. РАБ (раб рабом). Рабів - до Успіху - не пускають (хтось Президентові УКРАЇНИ повідомить про таку помилку). Але ті з вас, хто плекають та оберігають від росіянської (мови Ворога) Ворога, мови і Нені себе і своїх діток, від цього страшного Вірусу, ковідоподібного, що он навіть ПРЕЗИДЕНТ?!!! «заражений»… Оберігаючи Мову Нені, як краплю життєдайності! - то таке на мелодію Щедрика звернення до Нені! І Рак її - пас. Мусить покинути. Зверніться хто Її діти. Лише ж це.
Україно!
Cкрізь панує Українців Гідність, Слава, Воля! Душа й тіло наші прагнуть - Гідність і Свободу! Бо ми з вами, пам’ятаймо, Трипільського роду! Гідність та Самостійність понад усе.
Це є, я не лише про звернення до Нені, міжнародний варіант-нагадувалка українцям цілого Світу де Неня їхня. Також, як Неню оберігати (не віддаючи Життя ворогові «на коврики-дороги»). Ні Небесними сотнями та хлопцями і дівчатами у фейку війни. Яка. Яка, є фейком у військовому плані… дааавно би був Путін у Києві-стольному граді правити (фейк такої ніби ідеї Путіна) «Донбас-війна» собою прикриває істинну Війну. Війну, Словом, та фейками інформаційними. Зброя ця, приховування методів Війни Гібридної. Рак Нені. Що вже всохлася, що нагадую виліковується - Виходом-Словом. Словом! яке і є Бог. А то «Боже єдиний нам Україну храни»… хтось собі уявляє «дядька з бородою на Небі», чи, хтось, єврея, Ісуса, б’ючи поклони іконам з євреєм… ніби в Ісуса - Своєї Нені немає?! Он, приклад, Ісуса, татари, навіть не пікнули, коли в України Росія забрала Крим. У НЕО колонізатора, усвідомлюємо, НЕО окупанта Криму. Тому що їхня Неня (АНА) не повинна бути була розбомбленою, як он показав Донбас. Татари, таки, «практичніше». Рятували. Свою Батьківщину. Від Війни.
Тому пропоную, ще й варіант (як варіант) йде кавер Щедрика пам-папа-пам… пам-папа-пам, але з «проскакуванням» між пам-папа-пам мелодики Гімну України! Маршу воїнів УНР! (обов’язково воїнів УНР!!!) цю патріотично-мотиваційну мелодію! Мелодію, вкрадену росіянами у нас. Також маршу Січових стрільців! Також вкраплення між пам-папа-пам Мелодії з фільму «Огнєм і мечем», до речі це фільм мого пацієнта, ці всі мелодії додадуть до веселості та радісності в очікуванні Нового! пам-папа-пам Щедрика, ще й «гонорової українності». Цитую: Cкрізь панує Українців Гідність, Слава, Воля! Душа й тіло наші прагнуть - Гідність і Свободу! Бо ж ми з вами, пам’ятаймо, Трипільського роду (старшого навіть від шумерів… «глиняних») шумерів, які дали світові хліб та землеробство, календар та… та все практично, з наук і практик, базис сьогодення Людини Розумної, та так ніхто й не знає, цитую: «звідки вони раптом там з’явилися, ця, глиняна, цивілізація, як і куди раптом поділася».
Але є і «міжнародний» варіант Щедрику: по темі Шедрику, Щедрику любий Педро й Петрику і Христині й Каті - будь у кожній хаті, не лише для українців. Наприклад. Так як ми перестали бути НЕО колонізаторами Кримськотатарських народів, а це дали цяцьку Україні… «поколінізуватися» (погратися в окупанта) погралася і забрали, то, наприклад так. Йде Щедрика пам-папа-пам… пам-папа-пам… і проголошується:
Cкрізь панує нас, Татарів, Гідність, Слава, Воля,
Вже нам, Ана, бо так є, усміхнулась доля,
Гинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Ми пануємо татари, у своїй сторонці.
Душа й тіло наші прагнуть - Гідність і Свободу,
Бо ми з вами, пам’ятаймо, Татарського роду!
Або ж: Cкрізь панує Мексиканців Гідність, Слава, Воля. (як не як, а Педро у заголовку згадав!)
Але, для чого пишу! Ношуся «Як Дурень з писаною торбою». До сотень українців звертання (увесь свій час Мого Життя віддаю) а це практично «носінню писаної торби». Забуваючи про все, Дурень є Дурень (теза «маємо те що маємо Першого Президента пана Кравчука) інколи, з Дурня що носить писану торбу, «проривається» на якусь мить, моя сенсфізіологіка, інколи вкидаю статті, як і хліб з чану де зквашується.
Але… так он поки що «маю те що маю»: Ношуся по Інтернету . навіть на відпочинку у Єгипті, і весною було, і ось недавно… з результатом: «Як Дурень з писаною торбою». І по Інтернету! І по Луцьку! (вже всі в Луцьку, і це буквально друзі) сахаються від Дурня з писаною торбою. Жодних. Українців. Хто би. Кинувся хтось «зазирнути у торбу». Там Щедрик, там наш з Майдану Славень Гідності там… Сподівання на День Миколайчика! (тоді у торби зазирають!!!) покидаючи Решту Справ.
Он Андрій (Andriy Beat) написав: Текст нового Гімну України просто чудовий. Новий Гімн мене вразив у саме серце.
А мене «вразило у саме серце», Андрію, щодо Щедрика і Славеню та Маніфесту Українності, по суті своїй Присяга Нені - це Звання: «Дурень з писаною торбою».
Як і з медичною сенсфізіологікою було і є. Не беруть
Бо ж «писана торба». Клас.