Для чого людині метеоризм
Пожартую: Не для того ж щоби метеором ставати.
Сьогодні похолодало і дощ цілу ніч періщив, а тому замість «!стандарту, риболовлі та гриболовлі кожного ж божого дня (!) нічим іншим зайнятися людині, вирішив статтю вкинути. А чого би і ні. Ніяк у моїй голові, друзі, не складаються пазли сенсфізіологіки цього важливого для багатьох людей питання, для чого метеоризм. Яке задав був в кінці якоїсь статті (з обов’язком продовжити рішення). Так як наука сен6сфізіологіка завжди відповідає на всі питання «Для Чого?!» і миттєво приходить відповідь Ноосфери, то тут?
Наука фізика говорить: Що всі гази при нагрівання піднімаються вгору. Вірно? Ніби ж так. А тут наш Організм, який страшне є економним, і саме в енергетиці, причому до найменшого, знову пожартую, точнісінько як моя дружина, яка обов’язково світло за мною виключає «щоби не нагорало на лічильнику» (гарний вираз!) і це попри те, що основну масу електроенергії витрачається саме на включення-виключення та новий нагрів лампочки (німці порахували). А тут… Брати зробити та нагріти гази? Зробити їх щоби піднімалися вгору? І, раптом, з великими зусиллями проштовхувати їх через хілус вниз?! А не вверх? Притому, випускати лише вниз? Он аналог метеоризму, відрижка, так вона ж «виходить правильно»… І так далі. Питань і питань для сенсфізіологіка.
Візьмемо такий факт. Повітряну кулю надимають теплим повітрям? Так. Щоби вона вантаж підняла вверх. Так само і метеоризм, ніби. Організм нагріває гази щоби знаходитися в підвішеному стані, як і «положено», а це саме Організму Людини Розумної, бути аналогом повітряної кулі над Планетою. Що в нормі так і є. Але ж знову? Для чого вниз випускати гази? Коли можна і вверх, ще й регулювати - більше чи менше відповідно задачі «підвішеного стану» тіла над Планетою. Он старі і хворі люди такий придумали метод «пукати вверх»! Бо ж рот відкривають. Коли йдуть чи стоять. А це зі страху впасти. Ще й холодним повітрям остуду роблять свого тіла, легень, як теж аналогу повітряної кулі. Все роблять старі та ті що з відкритим ротом дихають щоби «ближче до землі». Вірно сварить мама інтуїтивно свою дитину: «Закрий рот я тобі сказала!!!» (бо ж людиною не виростеш і з болячками потоваришуєш», так мамі нашіптує Підсвідомість. Яка, яка все знає наперед. Ще є також надутим газами пан Дирижабль. Але там сам газ легше за повітря. Уявили? Може метеоризм є пробитим внизу дирижаблем? Газ виходить. Цікаво так, прокол чимось знизу і п-ш-ш-ш-ш. Дирижабль опускається, стає м’яким, як і повітряна куля, може метеоризм для цього? Або ж коли «дуже пробитий» та так цек… що аж цілллий квартал почує цей метеоричний постріл». Ще бурчить у животі. Може щоби чули хто від зовні тіла? А можливо елементарний масаж створює сам Організм кишечнику? А можливо газовими, слизові вони, кульками закупорює кишечник, так регулюючи швидкість проходження хілусу?
Візьмемо, наприклад, ще один фактор сенсфізіологічного нашого аналізу «Для Чого створюється Організмом Людини Розумної метеоризм». Це нами винайдений метод пізнання (діагностика, терапія, профілактика) причини виникнення такої проблеми, як гіпертензії. Яку он, її причини, у цілому світі так ніхто і не може знайти. Окрім нас, які знають. Ну де той Нобелівський комітет? Куди дивиться? Тиск зовнішній на тіло яке є по факту аналог пану Дирижаблю, урівноважується тиском внутрішнім.Аксіома. І не сплюснуло і не лопнули, а саме раз!.І коли тиск зовнішній стає меншим і тіло буквально зсередини розриває тиском внутрішнім, тоді і відкривається «клапан». Метеоризм. Таким чином, метеоризм є профілактикою гіпертонічних кризів.
Нагрітий газ і вниз випхати? Це треба ж «до такого додуматися»! Візьми зроби, це я до творців нам нашого тіла, як нам біоробота, зроби отвір де завгодно та і щоби вверх. Так ні, найнижча точка? Тоді метеоризм - це політ вверх. Як ми вже колись вирішили (за що на мене хтось недобре висловився) але то проблема тієї людини, відсутність Свідомості. Є в Природі дві сили, гравітація і антигравітація. Тоді, коли сила антигравітації надмірна, над силою гравітації, ми й стаємо «повітряною кулею навпаки». Що й показує нам метеоризм. Цікава і, мабуть, найточніша характеристика для чого метеоризм нашому Організму.
Також є для нашого сенсфізіологічного аналізу «Для Чого створюється Організмом Людини Розумної метеоризм» ще один фактор, цікавий сам по собі для рішення цієї сенсфізіологічної загадки (задачі для сенсфізіологіків) з перспективою допомоги тілу людині при проблемах. І це дані про видалення сечі та після одночасне газів. Ми так з вами думали колись. Нерв то у них один, і сечового і товстого кишечника. От і реагує сфінктер анусу разом зі сфінктером під час сю-сю тренінгу.
Довідка Нерв дійсно один. Тазовий. Який іннервує і це цікавинка взагалі (!) сечовий + видільний відділ товстого кишечника + іннервує статеву сферу, як і нирки з наднирниками, та ще й… і це є сенсфізіологічною для нас загадкою.
А, таким чином, можна зробити висновок про таку он поєднаність багатьох органів і систем. «Для Чого?!». Відповідь проста: «Не шукай де проблеми в них беруться. Вони в роботі і свободі тазового нерва, який керує також видаленням газів. Всі проблеми в ньому. Є такий ганий вираз: «Його, чи її, аж розпирає». Чи то емоціями, чи то фізично, повнотою тощо. Вони всі є захистом. Від когось і чогось, бо ж меркаптан всіх своїм запахом відгонить. Чи переповнення антигравітацією, вакуумом, тобто нереалізованими намірами. Та чим завгодно людину розпирає. Включаючи і тиск он, і розумність, і закохуваність у щось чи у когось. Та - все решта… Я друзі так і не знайшов відповіді на питання «Для Чого Організм створює метеоризм». Така поліморфність цієї якості нашого з вами Організму. Мабуть треба їхати. Або на риболовлю, або по гриби… а сенсфізіологіка, як наука зацікавлення лише одиниць, вочевидь почекає. Для Чого?
Сьогодні похолодало і дощ цілу ніч періщив, а тому замість «!стандарту, риболовлі та гриболовлі кожного ж божого дня (!) нічим іншим зайнятися людині, вирішив статтю вкинути. А чого би і ні. Ніяк у моїй голові, друзі, не складаються пазли сенсфізіологіки цього важливого для багатьох людей питання, для чого метеоризм. Яке задав був в кінці якоїсь статті (з обов’язком продовжити рішення). Так як наука сен6сфізіологіка завжди відповідає на всі питання «Для Чого?!» і миттєво приходить відповідь Ноосфери, то тут?
Наука фізика говорить: Що всі гази при нагрівання піднімаються вгору. Вірно? Ніби ж так. А тут наш Організм, який страшне є економним, і саме в енергетиці, причому до найменшого, знову пожартую, точнісінько як моя дружина, яка обов’язково світло за мною виключає «щоби не нагорало на лічильнику» (гарний вираз!) і це попри те, що основну масу електроенергії витрачається саме на включення-виключення та новий нагрів лампочки (німці порахували). А тут… Брати зробити та нагріти гази? Зробити їх щоби піднімалися вгору? І, раптом, з великими зусиллями проштовхувати їх через хілус вниз?! А не вверх? Притому, випускати лише вниз? Он аналог метеоризму, відрижка, так вона ж «виходить правильно»… І так далі. Питань і питань для сенсфізіологіка.
Візьмемо такий факт. Повітряну кулю надимають теплим повітрям? Так. Щоби вона вантаж підняла вверх. Так само і метеоризм, ніби. Організм нагріває гази щоби знаходитися в підвішеному стані, як і «положено», а це саме Організму Людини Розумної, бути аналогом повітряної кулі над Планетою. Що в нормі так і є. Але ж знову? Для чого вниз випускати гази? Коли можна і вверх, ще й регулювати - більше чи менше відповідно задачі «підвішеного стану» тіла над Планетою. Он старі і хворі люди такий придумали метод «пукати вверх»! Бо ж рот відкривають. Коли йдуть чи стоять. А це зі страху впасти. Ще й холодним повітрям остуду роблять свого тіла, легень, як теж аналогу повітряної кулі. Все роблять старі та ті що з відкритим ротом дихають щоби «ближче до землі». Вірно сварить мама інтуїтивно свою дитину: «Закрий рот я тобі сказала!!!» (бо ж людиною не виростеш і з болячками потоваришуєш», так мамі нашіптує Підсвідомість. Яка, яка все знає наперед. Ще є також надутим газами пан Дирижабль. Але там сам газ легше за повітря. Уявили? Може метеоризм є пробитим внизу дирижаблем? Газ виходить. Цікаво так, прокол чимось знизу і п-ш-ш-ш-ш. Дирижабль опускається, стає м’яким, як і повітряна куля, може метеоризм для цього? Або ж коли «дуже пробитий» та так цек… що аж цілллий квартал почує цей метеоричний постріл». Ще бурчить у животі. Може щоби чули хто від зовні тіла? А можливо елементарний масаж створює сам Організм кишечнику? А можливо газовими, слизові вони, кульками закупорює кишечник, так регулюючи швидкість проходження хілусу?
Візьмемо, наприклад, ще один фактор сенсфізіологічного нашого аналізу «Для Чого створюється Організмом Людини Розумної метеоризм». Це нами винайдений метод пізнання (діагностика, терапія, профілактика) причини виникнення такої проблеми, як гіпертензії. Яку он, її причини, у цілому світі так ніхто і не може знайти. Окрім нас, які знають. Ну де той Нобелівський комітет? Куди дивиться? Тиск зовнішній на тіло яке є по факту аналог пану Дирижаблю, урівноважується тиском внутрішнім.Аксіома. І не сплюснуло і не лопнули, а саме раз!.І коли тиск зовнішній стає меншим і тіло буквально зсередини розриває тиском внутрішнім, тоді і відкривається «клапан». Метеоризм. Таким чином, метеоризм є профілактикою гіпертонічних кризів.
Нагрітий газ і вниз випхати? Це треба ж «до такого додуматися»! Візьми зроби, це я до творців нам нашого тіла, як нам біоробота, зроби отвір де завгодно та і щоби вверх. Так ні, найнижча точка? Тоді метеоризм - це політ вверх. Як ми вже колись вирішили (за що на мене хтось недобре висловився) але то проблема тієї людини, відсутність Свідомості. Є в Природі дві сили, гравітація і антигравітація. Тоді, коли сила антигравітації надмірна, над силою гравітації, ми й стаємо «повітряною кулею навпаки». Що й показує нам метеоризм. Цікава і, мабуть, найточніша характеристика для чого метеоризм нашому Організму.
Також є для нашого сенсфізіологічного аналізу «Для Чого створюється Організмом Людини Розумної метеоризм» ще один фактор, цікавий сам по собі для рішення цієї сенсфізіологічної загадки (задачі для сенсфізіологіків) з перспективою допомоги тілу людині при проблемах. І це дані про видалення сечі та після одночасне газів. Ми так з вами думали колись. Нерв то у них один, і сечового і товстого кишечника. От і реагує сфінктер анусу разом зі сфінктером під час сю-сю тренінгу.
Довідка Нерв дійсно один. Тазовий. Який іннервує і це цікавинка взагалі (!) сечовий + видільний відділ товстого кишечника + іннервує статеву сферу, як і нирки з наднирниками, та ще й… і це є сенсфізіологічною для нас загадкою.
А, таким чином, можна зробити висновок про таку он поєднаність багатьох органів і систем. «Для Чого?!». Відповідь проста: «Не шукай де проблеми в них беруться. Вони в роботі і свободі тазового нерва, який керує також видаленням газів. Всі проблеми в ньому. Є такий ганий вираз: «Його, чи її, аж розпирає». Чи то емоціями, чи то фізично, повнотою тощо. Вони всі є захистом. Від когось і чогось, бо ж меркаптан всіх своїм запахом відгонить. Чи переповнення антигравітацією, вакуумом, тобто нереалізованими намірами. Та чим завгодно людину розпирає. Включаючи і тиск он, і розумність, і закохуваність у щось чи у когось. Та - все решта… Я друзі так і не знайшов відповіді на питання «Для Чого Організм створює метеоризм». Така поліморфність цієї якості нашого з вами Організму. Мабуть треба їхати. Або на риболовлю, або по гриби… а сенсфізіологіка, як наука зацікавлення лише одиниць, вочевидь почекає. Для Чого?