Гіпноз - загадкове явище
Уявіть таке почути… І ще від від науковця на екрані ТБ. Загадкове? Для вас, а не для нас, сенсфізіологіків.
Є таке поняття як ністагм. Це рух очей (грец. νυσταγμός - дрімота) - мимовільні швидкі ритмічні коливальні рухи очних яблук в ту чи іншу сторону (тремтіння очей). Он взіли і «розібрали» ністагм по крапельках медики, а жоден хтось, а це окрім нас, сенсфізіологіків, не звернула на назву введену ще греками назву: ДРІМОТА.
Коли перед очима людини рухається, а мова у нас про гіпноз, кулька блискуча гіпнотизера, тоді виникає відповідно ністагм (очі бігають і туди і сюди в боки за кулькою). До речі ністагм буває одностороннім рідко, як і інші види. Або ж коли людині запропонувати дивитися на блискучу кулю, вже велику. Є і така методика гіпнозування, тоді теж виникає той самий ністагм. Причина. Блищить. Та хоч і не блищить: дивишся на щось одне, називається поняттям «медитація», той же ж гіпноз лише самостійний. Скажіть мені просту річ: То чи довго витримає зір «стояти на одному місці»? Та ні. Знову є ністагм. «Втікають» очі.
Але тут ще одна фішка сенсфізіологічна: Для чого виникає стан гіпнотичний. Зір людини - це є накладення двох ністагмів, вліво та вправо, один на додного. Ми подивилися в бік. Згодом, завдяки ністагму, точніше інерції ністагму, подивилися в інший бік, так званий «боковий зір», і тоді виникає взаємонакладення двох картинок фізіологічного відео. І ми бачимо загальну картинку того, що спереду нас. По суті, людина те що спереду себе не може бачити, аксіома. Бачимо ми лише… бо ж ніс перешкоджає, саме завдяки ністагму друзі. Ноу-хау в офтальмології, зауважте. Дарую.
Так ось про гіпноз. Що то є. Витримати щоби «не втекти» зір ну ніяк не може? Так. Фізіологія. І тому виникає елементарний фізіологічний ністагм. Але суть гіпнозу в тому, що з дна ока, а саме де «око тримає зоровий нерв щоби таким перископом обслідувати Зовнішнє» зачинає свою дію енергетичний меридіан янь холоду (у китайській медицині - меридіан має назву сечового міхура). Тому виникає ситуація: «Холод є холод» тобто, «маємо те що маємо» завдяки ністагму, і це є охолодження Внутрішнього. А що є холод? Все зупиняється. І, в першу чергу, - це «теплі процеси». Циркуляції, а особливо думки, бо ж мозок на 92% це рідина. «Живі процеси» зачинають - дрімати (дякуємо стародавнім грекам за поняття ністагм). Холод, собою створює стабільність, тому стає «стиглим» і скованим гіпнозом тіло. І так далі.
Але це не все друзі. Дрімання то є дрімання. Але є поняття гіпноз пе6рекладається як сон. А сон - не є дріманням. Тому. У янь холоду є енергетична пара - інь холод (енергетичний меридіан нирок у китайській медицині). Нирки, так сказано трактатами «будують і ремонтують мозок». «Все у мозку залежить від роботи-вібраційної нирок», аксіома. А сон є категорією інь холод (див. У Сін). Ніч, спокій, повільність, стабільність, постійність тощо. Це і є якість інь, а ТУТ - холоду. Якість виражена однією парадигмою: «Сном керують нирки».
Резюме. Гіпноз і ністагм - поняття тотожні, і фізіологічно, і енергетично. Ністагм викликає надлишкову дію янь холоду? Вірно. А що має робити пара янь холоду, інь холод? Те ж саме… «ворушитися холод» за Законом Взаємодії Протилежностей (таких, як тут інь та янь холодл). Які, як відомо, переходять діями одні в одних. Знаєте відомий знак «інь-янь», але залишаючи (!) - і в цьому фішка гіпнозу, чи глибокого чи не глибокого, якусь ЗАВЖДИ частину «в інь - яня, в янь - іня».
Є таке поняття як ністагм. Це рух очей (грец. νυσταγμός - дрімота) - мимовільні швидкі ритмічні коливальні рухи очних яблук в ту чи іншу сторону (тремтіння очей). Он взіли і «розібрали» ністагм по крапельках медики, а жоден хтось, а це окрім нас, сенсфізіологіків, не звернула на назву введену ще греками назву: ДРІМОТА.
Коли перед очима людини рухається, а мова у нас про гіпноз, кулька блискуча гіпнотизера, тоді виникає відповідно ністагм (очі бігають і туди і сюди в боки за кулькою). До речі ністагм буває одностороннім рідко, як і інші види. Або ж коли людині запропонувати дивитися на блискучу кулю, вже велику. Є і така методика гіпнозування, тоді теж виникає той самий ністагм. Причина. Блищить. Та хоч і не блищить: дивишся на щось одне, називається поняттям «медитація», той же ж гіпноз лише самостійний. Скажіть мені просту річ: То чи довго витримає зір «стояти на одному місці»? Та ні. Знову є ністагм. «Втікають» очі.
Але тут ще одна фішка сенсфізіологічна: Для чого виникає стан гіпнотичний. Зір людини - це є накладення двох ністагмів, вліво та вправо, один на додного. Ми подивилися в бік. Згодом, завдяки ністагму, точніше інерції ністагму, подивилися в інший бік, так званий «боковий зір», і тоді виникає взаємонакладення двох картинок фізіологічного відео. І ми бачимо загальну картинку того, що спереду нас. По суті, людина те що спереду себе не може бачити, аксіома. Бачимо ми лише… бо ж ніс перешкоджає, саме завдяки ністагму друзі. Ноу-хау в офтальмології, зауважте. Дарую.
Так ось про гіпноз. Що то є. Витримати щоби «не втекти» зір ну ніяк не може? Так. Фізіологія. І тому виникає елементарний фізіологічний ністагм. Але суть гіпнозу в тому, що з дна ока, а саме де «око тримає зоровий нерв щоби таким перископом обслідувати Зовнішнє» зачинає свою дію енергетичний меридіан янь холоду (у китайській медицині - меридіан має назву сечового міхура). Тому виникає ситуація: «Холод є холод» тобто, «маємо те що маємо» завдяки ністагму, і це є охолодження Внутрішнього. А що є холод? Все зупиняється. І, в першу чергу, - це «теплі процеси». Циркуляції, а особливо думки, бо ж мозок на 92% це рідина. «Живі процеси» зачинають - дрімати (дякуємо стародавнім грекам за поняття ністагм). Холод, собою створює стабільність, тому стає «стиглим» і скованим гіпнозом тіло. І так далі.
Але це не все друзі. Дрімання то є дрімання. Але є поняття гіпноз пе6рекладається як сон. А сон - не є дріманням. Тому. У янь холоду є енергетична пара - інь холод (енергетичний меридіан нирок у китайській медицині). Нирки, так сказано трактатами «будують і ремонтують мозок». «Все у мозку залежить від роботи-вібраційної нирок», аксіома. А сон є категорією інь холод (див. У Сін). Ніч, спокій, повільність, стабільність, постійність тощо. Це і є якість інь, а ТУТ - холоду. Якість виражена однією парадигмою: «Сном керують нирки».
Резюме. Гіпноз і ністагм - поняття тотожні, і фізіологічно, і енергетично. Ністагм викликає надлишкову дію янь холоду? Вірно. А що має робити пара янь холоду, інь холод? Те ж саме… «ворушитися холод» за Законом Взаємодії Протилежностей (таких, як тут інь та янь холодл). Які, як відомо, переходять діями одні в одних. Знаєте відомий знак «інь-янь», але залишаючи (!) - і в цьому фішка гіпнозу, чи глибокого чи не глибокого, якусь ЗАВЖДИ частину «в інь - яня, в янь - іня».