Про біороботів
Вчора на ФБ побачив таку інформацію (посилання не даю, бо воно «вже десь далі пішло», як це завжди є у ФБ). Інформація про те, що 2018 рік, є роком всіх землян. Коли додати до свого року народження роки свого віку, то завжди і, що основне, у всіх, виходить 2018. Ну щоби ви зробили, коли я, як і ви, сенсфізіологік? Перевірили відповідно. Що я і зробив. Перевірив, додаючи свій рік народження до років... ТОЧНО!!! 2018. Сьогодні вранці, бо не забулася ця інформація, перевірив при розповіді з дружиною з нею. ТОЧНО!!! 2018. А так як лише дружина пам’ятає дні народження дітей наших, внуків, правнука. Теж ТОЧНО!!! 2018.
Тоді ця, «точність» що вимагає? Вірно. Вимагає сенсфізіологічного дослідження. Адже наука сенсфізіологіка - це наука єдиного алгоритму. І якщо це є єдиний алгоритм до всіх людей у 2018 році... Тоді у нас з вами, як сенсфізіологіками, виникає запитання за алгоритмом науки сенсфізіологіки «Для Чого?!» (відповідно тут "Для Чого така ось «арифметика» років народження і життя) - причому у всіх людей Планети. Яка загадка криється в послідовності плину обліку землянами років? І тут я "перецепився", а це з моїм пошуком відповіді на "Для Чого?!"... на євреях, так і саме так, адже ж у євреїв інше літочислення! В інших народах-цивілізаціях інше літочислення і на сьогоднішній день, і т.д., і т.д.. Відповідь тому "в мізках застрягла". Але ж на даний час світом Для Чогось акцептоване саме таке літочислення? Яке «ніби від Ісуса Христа дня народження» (ніхто не знає, але). Фокус та й годі: І з тими "достовірними", бо немає іншого виходу, легендами «про Ісуса», і з тим христо-бізнесом, та он христоходами, попами озолоченими та з мирянами перед ними на колінах, а це все від постійного попівського бізнесу на його прізвищі та імені всі ці роки... Які Для Чогось так арифметичні" (стосовного мого, і всіх землян, віку і року народження). А тут ще й така ось відповідність, і то ж чисто арифметична, і то ж чисто прикладна. І, і, зверніть Увагу, саме до часу появи числення років від легенд під брендом «про Ісуса». До речі, я не виключаю, а навіть впевнений, бо рахувати не вмію ще з дитинства, що, якщо взяти з вас когось, навприклад ви єврей, та прорахувати, то можливо і у євреїв, та і в решти народів, з «ненормативним» літочисленням, теж є аналогічний алгоритм?! І це може знову ж таки бути стосовно року народження певної людини і її літ на цей конкретно рік, або, навіть місяць, або навіть день (про години народження більшості землян ми вже з вами це дослідили "Для Чого саме від 03 до 05 год ранку більшість народжуваності). Так з цього всього виходить…
І от я взяв і задумався. Як вам пояснити, а з вами і Людству, цей феномен - це «одночасності» походу всього Людства і людей, як його окремих елементів, у Просторі і Часі. Дозвольте мені "пофілософувати". А хто з вас не любить філософію, то "біжіть далі по Інтернету". Є на Планеті така істота, як Людина Розумна, і це є одна, окрема і самостійна, сутність Простору і Часу. І є тіло Людини Розумної, її біоробот, і це теж одна, окрема і самостійна, як доводить це наука сенсфізіологіка, сутність Простору і Часу. Але які… Вони, ці дві сутності, у певний період Часу і у певній парадигмі Простору, зустрілися. Як можна сказати: «під’єдналися». Суть (програма життя) однієї сутності, Людина Розумна, під'єдналася до, до іншої програми життя, такого біомеханізму, як біоробот Людини Розумної, її тіло. І вони разом розвиваючись і створили такий собі інформаційно-матеріальний комплекс. Комплекс, яким ми знаємо-називаємо людиною.
До слова. Днями у мене пацієнтка запитала, точніше я їй пояснював про одне їй важливе питання: Для Чого чоловіки відходять від жінок, або ж стають "диванними" тощо. І одним з прикладів мого пояснення - це актуалізація у будь якій парі (сім'ї) Закону медичної сенсфізіологіки "Чоловіки ніколи не хворіють. Чоловіки ніколи нічого поганого не роблять. , Чоловіки нічого не роблять. Бо на все це їх завжди спонукають думки (перше місце) і дії (друге місце), і стан організму (третє місце) самих жінок". Це є Закон причинної діагностики медичної сенсфізіологіки, для з'ясовування, і це зі 100% достовірністю, для чого чоловіча стать зачинає хворіти, наприклад. Так ось, пояснюючи цей важливий діагностичний Закон, а вінє досконалим під час діагностики не лише захворювань у чоловіків, а і їхньої "поведінки і характеру", я привів пацієнтці вже вам відомий факт. А це приклад "втікання" чоловічої статі у футбол. Для Чогось на Планеті наймасовіша за глядачами гра, це футбол. Згідно цього Закону на футбол чоловік "втікає". Або "Жінка допекла", чи за принципом "жінки постійно жаліються. хворіють, а через те чоловіки раніше помирають" і т.д. Адже футбол це не: до іншої піти... клопоти додаткові. Та - "і те ж саме" - краще на футбол. На квадраті поля 23 людини. Одинадцять, одинадцять і суддя. А це ж якраз кількісно є чоловічий генетичний код, що несе в собі сперматозоїд, 23 хромосоми. І ось... сенсфізіологіка такого "втікання у футбол". На поле вкидається м'яч! І всі чоловічі інстинкти і програми його біоробота включені, а це вже інстинкти сперматозоїда, що ринувся навперегонки... до яйцеклітини-м'яча... Вся Увага - на ньому!!! Адже Людина у своєму біороботі теж так само «туди-сюди» рухається по поверхні Планети, як і футболісти по полю. І «то те, то те» ЩОСЬ своїм біороботом робить-створює. ГОЛ!!! Розгадайте загадку від науки сенсфізіологіки: Для Чого вболівальники так радіють... що хтось забиває гол у ворота? Як і радіють ті хто Щось створили, запліднюючи зроблену річ, мистецький твір, борщ, своїм генетичним кодом.
Повернемося до біоробота, але вже до біоробота, як любителя всесвітнього футболу (футбол - це бажання запліднення) і до того біоробота, як відображення тієї ж яйцеклітини-м'яча (жінки) і які в той чи той рік вирішили поєднатися "на такому футболі, як сімейне життя". Щось по типу: "сперматоїдно-футбольний інстинкт" догнав яйцеклітину-м'яч, інша, а це сама "яйцеклітинний м'яч" дозволила. Сім'ю.
І, на тобі, оця поєднана система, Людина і її Біоробот, раптом захворіла. І навіть від хвороби померла. Або он старіє-старіє. І... знову померла, але практично здоровою, але помирає. Висновок один: Розум-Розумність (ми їх обох, і Розум, і Розумність, називаємо з вами Людина Розумна), як окрема сутність, для чогось посварилася з іншою сутністю, своїм тілом, своїм біороботом… і розійшлися: і в Просторі, і в Часі, як і чоловік з жінкою (як говорив вище, жінка примусила своїми думками, своїми діями, своїми проблемами... які в жінок виникають ЛИШЕ від її думок). Останнє до речі є також пречудовим фактом-фактором для причинної діагностики за вказаним вище Законом медичної сенсфізіологіки. Так ось одна сутність, я про Розум і Розумність, алегорія їхня - жінка, йде в свою Ноосферу, щоби там розпорошитися-розчинитися, а другий, я про біоробота, алегорія біоробота - є чоловіча стать, в свою, але це вже буде Геосфера, щоби "стати порохом земним".
Довідка. А чи знаєте ви панацею від всього? А хочете? Мабуть. Тоді взнайте: Вона у наявності по-перше Свідомості, коли Людина Розумна Homo Sapiens, стає Людиною Свідомою Homo Sensus. Ця панацея стосується обох, і жіночої, і чоловічої статі, як і Людини Розумної і її біоробота. По-друге панацеєю від всього є... вона, панацея від всього, "живе" в мозку жіночому. І ми назвемо цю панацею "думкою" (бо так і є). А тому панацея від всього надзвичайно проста (надзвичайно!) і як панацея від всіх хвороб і як панацея від всіх проблем: "Думай дівчино чи жіночко лише позитивно!". А як це?* Хочете знати? Як це "думати позитивно" і як вам надбати таку панацею, таку що "від всього"? Це - запросто. Прийшла думка негативного плану (про будь що і про будь кого) відразу мантру-думку включіть "Все буде добре" (можете, при "впертій" негативній думці, повторити чотири рази - адже це є сенсфізіологічний ритм переключення на все інше в цьому світі і в цьому житті).
Згодом, коли такі сутності, як Розум-Розумність та Біоробот розійшлися, тоді Розум створює для себе нове вмістилище, Нове тіло біоробота притягує (чоловіка чи дитя). Цей, якщо новий, біоробот створюється «з пороха земного». Тобто з тих елементів-атомів, які з попередніх біоробоів розпалися і розпорошилися по Планеті (важливо про це «розпорошення» сенсфіщзіологікам акцентуватися!!!). А найточніше цей процес однорічності, так назвемо, всіх людей на Планеті на прикладі суми в 2018, що одна сутність з іншою хоча і втратили зв’язок, але ось така ось модель реінкарнації, як "зібрання розпорошенолсті" в одного якогось наступного біоробота, мусить бути (що нам і підтверджується такою арифметичною «однаковістю» років життя і років народження, рахуй не рахуй). А це і є показником ПОХОДУ всіх землян і в Часі, і у Просторі і при тому ПОХОДУ ОДНОЧАСНОМУ за Планетою. Як це усвідомити, оцю "одночасність". Це як ніби всі люди на Планеті марширують одним строєм. Чи йдуть процесією, по типу релігійного, наприклад, так званого «хресного ходу», або процесіями-аналогами в інших релігіях (мабуть для того вони і придумані).
Я тому і задумався. Як вам пояснити, а з вами Людству, цей феномен - це «одночасності» походу всього Людства і його окремих елементів, людей, і в Часі і в Просторі. Це легко вам це усвідомити, як Людині Свідомій, а решті? Зовсім ні. Тому і зроблю пояснення на прикладі… сенсфізіологіки листя. Адже ми у Просторі і Часі живемо-пливемо так само одночасно, як і листочок з його всіх клітин-частин на воді у річці. Жив собі листочок. Чимось там листочок займався на дереві. До самого до дерева міцно прикріплений. Вітрюгака намагається відірвати, та куди там! Така жива сила приєднаності до Основи. А, настав певний Час, стан Простору, листочок від основи відпадає.Трохи після «поплаває-планером» у повітрі. І, наостанок, але звернемо Увагу, плавно, осів на землю чи на воду. І при чому осів, лише декількома точками (та так само торкається поверхні грунту, чи поверхні води, як і ми до поверхні Планети практично торкаємося лише дев'ятьма точками стопи (цікаво, скількома листочок?). Згодом, наприклад, плаваючи по воді, листочок замокне, обважніє, і опадає, осідаючи на дно і там згниває в мул. Але, погодьтеся зі мною, якщо у річку листочок впав на воду, то ще доволі довгенько пливе в її руслі разом з водою і рікою. А якщо ж листочок взяв і впав на озеро (уявимо аналог, тіло людини на поверхні Планети) то як і листок, що на поверхні річки, на воді і наше тіло з Планетою. Але. Дивимось. А це на Закон науки сенсфізіологіки «Все пізнається в порівнянні, а тому випадковостей - не може бути», і тут виникає, хоча здається "фундаментальна база" вода для листочка, виникає не така самісінька, а зовсім інша сенсфізіологіка відповідності тіла людини і листка. Більше, як сенсфізіологіка процесу взаємовідносин «листок-озеро» (чи ставок, чи калюжа, як стабільна поверхня). Також зовсім інша від сенсфізіологіки листка (аналогу тіла людини) на поверхні річки чи Планети тим, що той листок, що впав на річку (ріка Простору і Часу) він пливе «поряд і всередині з рухливістю» самої води. А листок, що на поверхні озера-ставка-калюжі, він... "зверху" води, і по поверхні озера, "ходить" від і до, тобто у самому Просторі він є, але в Часі він не знаходиться. Листок ганяється, наприклад, вітром по поверхні води чи землі. І це той листок, в якому обмежено все "в собі" і яке лише дотичне до теж обмеженого (бо це, наприклад, озеро-ставок-калюжа, як обмежена у Просторі система з молекул води, чи обмежений простір парканом у вашому садку). І листок стає повністю (повністю!) залежним "від того що збоку і зверху" і він ганяється паном Вітром "куди тому хочеться", але ж до того часу, доки листок «не приб’є до чогось». Або, або ж не зіб’є всі індивідуальні і обмежені "у собі" листочки в купу. Як і людину прибиває. І тіло, і розум, до якоїсь... наприклад, релігійної «кефаліЇ» (он сваряться попи між собою, хто найголовніший і яка найголовніша церква), або до партії, партійної "кефалії", тощо. Головне, їх завдання щоб листок... «аби приліпився» і щоб Вітер інший не забрав. Але. Подув інший вітер. Погнав до інших груп-листків. Наприклад, пригнав вітер до групи новий листок, придавив його до очерету-берегу, або до колег-листків-листочків, що тут вже є. І тут... дощ пішов. Чи листки зіштовхнулися, зачепилися один з одним і вранішня роса, як клей. Так з'явилася відповідно на поверхні листка (як на тілі людини надлишковий піт) вода. Або зачерпнулося листком води (он скільки людей через "рекомендаторів" п'ють багато води... і гинуть). Як і листок. Адже: хоч і крапля зверху, але листок почав воду заганяти всередину. "пити" не корінцем, а цілою поверхнею, за тим набрякати і тонути. А все для того, щоби, а це так само, як і тіло людини, упокоїтися в своєму житті і русі по поверхні. Або, навіть є такі, щоби «втекти з-під влади Вітру». Хоч і згодом так само на дні згнити.
Висновок. Доки ми, люди, є міцною сім'єю, а це Людина Розумна + її Біоробот, аналогія та алгоритм Жінка+Чоловік, та є міцно, як листок, прикріпленими до Дерева, а це Своєї Мети (як і Дерево бути витягнутим у напрямку верхівки) і т.д.. ... тоді стільки й не будемо "планеристами" та "гонимими вітром"... і не станемо осідати "на", або опускатися "під" і через те зачинати гинути-гнити. Або ж житимемо і будемо міцно-здоровими, коли ми не приймаємо участі в потоці з «рік людей» (типу хресних ходів, процесій ритуальних, "партійних парадів" тощо). які по суті своїй, вбивці свободи, бо листком, штовхані "вітром слів" до них прибилися. А тим Деревом, яке міцно тримає ЖИТТЯ ЛИСТКА, як я говорив вище, є в кожного Мета Свого Життя і Місія Свого Життя. Тому, щоби усвідомити філософію одночасності в Просторі і Часі людської популяції і її частинок-людей, а ще і нею скористатися (далі) ви подумайте про Мету пана Листка. Для Чого. Як аналогу і Людини Розумної і її біоробота. І подумайте саме за вказаним вище Законом. І вам, якщо не знаєте раптом Мету Свого Життя, ця Мета повністю відкриється. Дерево є, коли є також Місія Свого Життя (повторюсь, бо важливо, подумайте про Місію пана Листка, як аналогу людини і її тіла-біоробота, подумайте за вказаним вище Законом, і вам, якщо не знаєте Місію Свого Життя, ця Місія теж, як і Мета Свого Життя повністю відкриється. Бо доки ви «з Деревом», доти і житиме наше тіло, і діятиме справно наш біоробот. Симбіоз і синергія таких двох сутностей Планети, Людини Розумної та її тіла, як її біоробота можлива до споконвіку (скільки жити захочете). І хай там що не говорять про Себе деякі люди, але алгоритм сенсфізіологіки такого Організму, як Людство, мною також показано на прикладі «арифметики» років життя та року народження «на тепер» однієї людини і на прикладі життя листка на дереві і поза ним. Наприклад, щодо Своєї Мети і Своєї Місії. Я, каже одна домашня господиня, лише дітьми та домом займаюся... і "більше нічого у світі", а так хочеться... "так як он та чи ті жінки". Дім і діти - і є її Дерево. Своя і Свого Життя Мета і Місія. Алгоритм яких саме й підтримує її, як домогосподарки, довгоздоровість та довгожительство. А ось коли ти зачинаєш відпадати від Дерева, як і листок, перестаючи «зверху розглядати світ», а це «з постаменту та трону Своїх Мети і Місії»... тоді мусиш «приліпитися» до іншої поверхні, поплисти з кимось, невідомо стільки вистачить, чи хтось, як вітер, "поганяє" по світу, щоби згодом і повністю опасти, і згнити. Он хтось приліплюється до попів. А хтось - до партій. Хтось до домашніх тварин. Хтось до фітнесзалів тощо і т.д.. і т.д.. І, такі, рано чи пізно, зачинають «опускатися на дно». Вони мусять згнити «стаючи мулом». А ті, хто «попав на землю», а не на воду, то ті теж, накриті вагою молекул води з роси та дощу, а це статками вже їм непотрібними (потрібними вони були, коли Листки були Деревом) стають обважнілими від того. Далі, згнивають, і стають «порохом земним». Добре, коли стають добривом для нових Дерев! Добре, коли Листки-Люди собою, а це такі соьбі "оматеріалізовані" (статками),... "які в могилу не забереш", роблять собою, своїми статками що від землі надбаними, створюють захист Нового Зерна від скльовування птахами! Але, і це для нас з вами важливе знання, але від мишей Зерно і вони не сховають (від попів, партійних бонз, дітей, що виховалися мажорами). Зерно. За ним, нове Дерево. За Деревом - Нове Листя. Новий цикл "життя, відпадання, паріння в повітрі, планирування до поверхні, осідання на неї, згодом під неї та згнивання". До речі дуже цікавий, назву так його "наркотичний" феномен цього процесу! Він йде від повної відсутності страху, і у листка, і в людини відповідно, цього моменту "відпадання від свого дерева" (відхід від Мети і Місії) Адже, хто від Дерева відпав… то певний час отримує несамовите задоволення від паріння вільного у повітрі "вільним та самостійним листком"! І врешті, «перебуваючи в задоволенні», а це ввійшовши «в медитацію»... взяв, чи взяла, і зпланерували на "якусь поверхню". І все. Вже… приліпився-приліпилася (чи до води, чи до землі, чи до релігійної групи, чи до домашньої тваринки, чи до групи "для оздоровлення" з відповідним кінцем)
Резюме до всього цього мого філософствування. Потрібно нам з вами, бо ми сенсфізіологіки, ми Homo Sensus, тобто, Люди Свідомі, переставати бути пласким Листям. Адже ми, як сенсфізіологіки, чітко і послідовно усвідомлюємо алгоритм життя у Часі і Просторі, та ще й поєднаної (див. початок статті) з чимось-кимось: сутності біоробота, і всіма людьми, як Людством. Це так само, як і найбільш ефективним транспотртом на світі є двоколійнійсь (потяг, наприклад, чи двоколійність руху авто). Ми усвідомлюємо про тимчасовість "відокремлених від Дерева" і "приліплених" після до... невідомо до кого-0чого. І всі наслідки такої "приліпленості"... Це є життя, але лише доки дощу немає, чи роси, чи зачерпування води в себе і на себе (наприклад, для людського тіла (біоробота) це "цяцьки" на ньому, татуаж, прикрашання іншого, навіть загоранням на сонці надлишковим тіла тощо). Зверху всього потрібно жити, щоби не намоклося. Щоби до Дерева було прикріплення. І чим довше, то це довше і довше життя в стані здоров'я...
Ставати тому потрібно нам, як Людям Свідомим, як сенсфізіологікам, потрібно голчастими-вічнозеленими Деревами: Ялинами, Кедрами, Соснами. І ось таким чином кожен з нас, вже буде не пласким листом, таким для тимчасової ейфорії від паріння-планеризму, а голкою. А це потреба замати в собі, і на собі, щось по типу їжаковості (голчастості). Тоді ваш Організм… Він таким чином стає таким самісіньким, як і покритими голками ялини, сосни, кедри… Вічнозеленими їх звуть недаремно. Або ж, маємо і цей вихід з дискретної, а це пласко-листяної ситуації, це ставати «завжди кучерявими» і думками, і діями. Як кучерявими є туї, наприклад, та кипариси. Тобто, бути - кучерявими - це бути непередбачуваними ні в чому і ні ким не передбачуваними. Це, останнє бачення за аналогією сенсфізіологіки життя нашого біоробота, а, з ним, і нашого, як Людини, життя, а з ним, і Розуму та Розумності Людини, а з ним, як і Життя Всього Людства (див. «арифметику, що привів), як Дерева і Листків, це ставати як... Наприклад, як вічно-зелене листя туї, вони, листки туй, кипарисів, вони теж вічнозелені, але - в своїх напрямках розвитку і розгалуження є «кучерявонепередбачуваними» (зверніть Увагу на дві протилежності довгожительства-вічнозеленості: голчастість та кучерявість).
Радійте. Бо ж закінчив «філософувати» (ви ж, маю надію, пам’ятаєте, що наука сенсфізіологіка - це філософська концепція, яка є ноу хау у світовій філософії). Причому винайдена в Україні… ким, скромно промовчу, бо ж знаєте. Але ж у мені, як автора алгоритму мислення сенсфізіологікою, адже я медик,«вперто сидить», а це сидить поряд з медиком базис медичної сенсфізіологіки та її Закони (інноваційної відповідно у світовій медицині технології діагностики). Причинної, а не за наслідками і симптомами, та автора причинної терапії (реновації організму людини, як технології перезавантаження програм біоробота і як автора цілісної системи причинної профілактики, яку мною названо Фізіологічна культура. А тому. А тому «Як це без практики???!». Наука сенсфізіологіка і є ПРАКТИКА. Це є філософсько-прикладна концепція своєрідного, причинного, бо "Для Чого?!" мислення. А відповідно ця наука, є базисом практичних дій, парадигмою яких є: «Все на Планеті і у Всесвіті пізнається на прикладі Організму Людини Розумної». Закон. А якщо так. Тоді встаньте. Стали? Стоїте? Ви є аналогом Дерева. Але, одночасно, і листка, що "планерував-планерував" і, раптом, осів-приліпився до поверхні, тут до землі. До речі коли ви в себе повірите, то станете і стоятимете, і йтимете, так само, як це робив такий Ісус Христос, і на воді. Бо, коли є думка, Мета та Місія, тоді ви і ваше тіло є Листком... в якому мало води. Адже ваше тіло, ваш біоробот, ця єдина сутність Планети, яка може «стати на двох» та «встояти на двох», та ще й «тими двома йти» собою ПОКАЗУЄ панацею оживлення, панацею здоров'я, панацею довгоздоровості-справності, панацею довгожительства... коли "на двох" і лише дотикаєтеся до поверхні, як листок (аби не намок чи замок), то це вони і є.
Довідка. Хто на інвалідних візочках, а навіть в лежачому стані, то не сумуйте, з ого, що не можете встати-стояти-встояти-йти, щоби побути і Деревом, і Листком одночасно. Скористайтеся тим, що надам далі, тією шедевріальною технологією реновації вашого Організму, .
А це, як стати "голчастими" чи "кучерявистими". Відповідно вічнозеленими. І щоби не відпадати від Дерева, не відриватися Своєї Мети і Своєї Місії на цій Планеті. Не відпадати... як це успішно, та ще й "арифметично по сезонах", робить пласке листя... Яке можливо Для Того і таке: Щоби попланерувати у повітрі над Планетою, вдаючи з себе вільною і самостійною сутністю.
Ще раз довідка. Це не нові для вас дані, ці знання і ці поняття. В своєму першому трактаті «Довідник Розумної Людини або швидка допомога у кишені» (дивитися і читати, на сайті) я навіть так сказав, не дослівно, «Людство і Планету врятують голчасті вічнозелені дерева та їжаковість будівель тощо» (я надаю для пояснення цього феномену і цих процесів і фізику, і хімію їжаковості (мною вони так і названі ці процеси «процеси і технології їжаковості»).
Так ось ви стали на обидві стопи. Тепер зробіть руками верхівку Дерева, піднімаючи на максимум над головою зі стуленими КІНЧИКАМИ ПАЛЬЦІВ, або ж зі свого тіла того ж пана Кіпариса, чи то колоноподібну пані Тую, чи то розлогу пані Ялину, чи то саму по собі кучеряву пані Сосну, чи то монументального пана Кедра. З їхньою вічнозеленістю. Набуваючи цим станом тіла, адаптованим до ФО певного дерева, захищенність від катаклізмів атмосфери, захищеність через голчастість та через мобільність та лабільність кучерявості. Це станеться. А саме тоді, коли кінчики ваших нігтів стануть їх, названих вище голчастими, вершечками. Чи вершечками кучерявистих. Побудьте так. а це побутьте ними, з ними на прямому інформаційному зв'язку за Законом Відповідності, вічнозеленими, голчастими та кучерявими. Станьте, їхнім практично СТОВБУРОМ і ВЕРШЕЧКОМ (до якого все "прикріплене"), і за яким-якими все в них тягнеться-росте-розвивається-живе лише вверх, як і в тілі людини!!! Постоїте, чи посидите, чи полежите на рахунок, наприклад, чотири, а то і дев’ять, до вподоби. І, виходьте зі стану стовбура та верхівки. Як. Це так, ніби протягуєте кінчики пальців вздовж «стовбура» (кипарису, туї, ялини, сосни, кедра), якими по сенсфізіологіці процесів створення вертикальності тіла до поверхні Плагнети і є «стовбур вашого тіла». Але цей стан тіла, і вас, і віртуального Дерева яким стало ваше тіло, це ж і є вісь між центром Планети (магніт сили гравітації) та між тим, де були мить тому ваші кінчики пальців і нігтів, і це «у космосі», яким у нашого тіла, нашого біоробота, є напрямок до вакууму, того вакууму "зверху", що і є показником наявності і процесів антигравітації. І ось настала... , наша наступна дія! Це буде момент прояву і появи того відчуття паріння-планеризму, подружності з вітром, з тим вітром з інформації, що з тебе по поверхні води чи землі Вітер робить "туриста". Ви створюєте "відсторонену від стовбура кучерявість" (йдете пальцями розпростованими вниз, яби робите крону).. Це так ви робите "відсторонення Дерева від стовбура" (Дерева, яке просто не в змозі через корінь розширити себе і "піти"). Також зробите "голчастість".(рух кінчиками нігтів в боки і вверх, уявіть як стоять-та закінчуються ялини, сосни, кедри). Або ж "кучерявість", як у туї, кипариса, тобто руки і кігнчики випростані пальців відходять від стовбура, не втрачаючи з ним (рука сама) зв'язку, як і ми не відходимо від Своєї Мети і Своєї Місії. І тоді Вітер (мотивація до чогось додаткового до Своєї Мети, і Своєї Місії. Причому виникає феномен - це Вітер і рух зовнішній. Вітер стає помічником, голкам і "кучерям" "погуляти". а не є "гонителем по поверхнях". Або робіть самі це замість Вітру. А особливо «кучерявість», як фактор додаткової самостійності та нестандартності. Ви ж є Людиною, зі своїм Тілом, як біороботом, тіло і яке може стояти, і йти, але також і робити спіральні рухи і "стовбуром" і довкола осі гравітація-антигравітація (верхівка, маківка голови, чи зроблена вами верхівка з кінчиків нігтів пальців, а корінь, це стопи, чи стопа в момент кроку...). Тому поворот тілом туди-сюди з - непередбачуваними, по факту, а це «кучерявими» (довільними) рухами кінчиками пальців і буде побудовою кучерявості (самостійності поєднаної з різноплановістю) дій і мислення, а це і кучерявості Розуму і Розумності. А вже з ними, і довгоздоровості, як моментальної кучерявості, бо непередбачувана, а це щораз інші реакції на все довколишнє, що й не дає можливості зависання програм у вашому біороботі, а отже появи бази для захворювання. І є моментальна тоді відповідь на всі (всі!) загрози для гомеостазу. Що і стає базисом "вічнозеленості". (читай: довгожительства в стані постійно превентивної молодості).
Довідка-питання. А чому би і не! А, а саме це для ліквідації у своїй психіці, фізіології, та діях такого чогось, як «пласколистявості». І в Організмі теж. Як і в його психіці та емоціях. Чого би намз вами не зробити «кучерявоголчастість» фактором (навичком) своєї Фізіологічної культури? Для цього лише потрібно всього... після непередбачувано-хаотичних рухів кінчиками пальців рук, також при створенні ФО відповідного Дерева зі списку вище, прошу ще й акцентуватися на відчутті, а саме кінчиків нігтів. Адже їх толеруємо, як кінчиків голчастого листя за аналогією до цих дерев, або ж пучок пальців, як відповідності кінчиків кучерявого листя під час «роблення руками віртуальної форми відповідного дерева». А чому би нам не зробити, та не зробити, ще і «голчастий» рух нігтями? Якби поза своїм ФО щось вколоти що наближається в зону безпеки?. Чи елементарно як і рух за кінчиками нігтів (голчастість) так і зробити пучок пальців (кучерявість)... Ніби гілки, а це руки, ще й вітром колихає - туди-сюди. Це ж запросто. Але хочу попередити, що це "не гімнастика спеціальна", а це є ВІДЧУТТЯ. Відчуття наявності. І - своїх "голок", як у ялини, сосни, кедра, чи - своїх "кучерявих листочків" як у туї чи кипарису.
Попробуйте. Стати у своєму житті за допомогою цієї технології від науки сенсфізіологіки та за допомогою Простору і Часу голчастолистими та кучеряволистими, голчастими, та кучерявостими. Такими собі Деревами Ходлячими, ніби втиканими спеціальними антенами для постійного і справного зв’язку нашого біоробота з. А вже завдяки цьому бути і ставати постійноздоровими та довгоздоровими. А це - довгожителями. Це ж вам не складно «попробувати»? Тим паче, що це не болить, та й грошей зовсім на цю дію не вимагає, і шкоди принести... ну ніяк не може (чим мені і подобається медична сенсфізіологіка!). Це її абсолютною безпечністю і яка при тому є універсальною технологією «ремонту» свого біоробота, а зним, що нам показала "арифметика ТОТОЖНОСТІ життя всіх на Планеті біороботів (так ніби "засіяна" була ними, а в них Людиною Розумною, Планета ця наша рідна в один (!!!) день).
.