Якщо! (знак оклику - обов’язковий)
Французькі вчені днями опублікували результати своїх досліджень. А це - про те, що саме допомагає дереву долати силу гравітації. Буквально «тягнутися» і навіть «виструнчуватися» в напрямку, назвемо, - антигравітації (логічне і послідовне виникнення такого поняття, як антигравітація, хоча воно є «ненауковим»). «Щось» ж же ж повинно урівноважуватися «Чимось». Тобто своїм «анти»?! Так ось, різноманітно досліджуючи, французи встановили, що це не, як раніше гадалося, серцевина дерева дає ріст у висоту дереву, а кора.
Довідка. Гуглю поняття - анізотропія. Куцо показане поняття у Вікіпедії. Я би додав про існування «сонячної анізотропії». Виходячи з того, що анізотропія по своїй суті - це пряма залежність фізичних властивостей речовин від напряму. Тобто, напряму, який ніби витягує на себе прямо направлені елементи ізотропії, які собою тоді формують всю ФО (тут дерева, як м’якого… дерев’яного кристалу). У нашому випадку, світло сонячне і «щось таке» як кора співпрацюють (світло, фактор що створює анізотропію елементів дерева і воно «викручується як може» аби своїм ростком, його верхівчиною, досягтися цього подразника).
І от я, після пізнання дослідження французів, уявив собі щось таке. Одна єдина «найверхніша» клітинка дерева!!! Тягнеться собі до світла… а практично то це до вакууму Космосу, причому «втікаючи» від притягання Планети, а за нею, цілою вервечкою тягнуться решта клітин-клітинок, «як каченята за качечкою»… Щоби усвідомити такий тип анізотропії, як ріст дерева, як аналогу тіла людини, ви подивіться зверху на нашу площу перед театром. Це коли на якесь дійство (подразник типу сонячного світла чи вакууму Космосу) звідусіль так само стікаються вервечки-струмочки людських тіл (горизонтальна анізотропія). Але ж у дерева - вертикальна (до речі, як і в людини)? Тому надаю, ще кращий образ росту дерева «за французами», це як я надягаю шкарпетку зроблену з ниточок…, решіточки тканини шкарпетки… І тоді, а це «в кінці процесу», мій кінчик великого пальця ноги опиняється в миску шкарпетки. Шкарпетка - кора (гарно-метафоричний образ, я про шкарпетку як кору і про процеси кори і в корі). Повірте, щоби усвідомити винахід французів цей образ найкращий. Я ж свою шкарпетку - натягую? Так. Тобто «до кори» прикладаю зусилля, причому в середину простору шкарпетки впихаючи стопу (в панчоху - ногу) як стовбур дерева «в кору».
Довідка. Але найкращим образом росту дерева, як боротьба верхівочної клітини з гравітацією завдяки корі, буде… «пробування» кінчиком великого пальця нашої ноги температури води десь на морі-озері. І лише тоді, коли температура (стан) води «до вподоби» тоді і всувається у воду частина ноги, чи вся вже нога, чи, а то, і все тіло… тобто між молекулами води, як і тканиною шкарпетки нога, а стовбур дерева в корі.
Тоді, а так виходить, що усвідомлюючи сенсфізіологіку висновку французьких вчених саме молекули грунтової води під час росту дерева «вдягаються» в кору «шкарпетку-панчоху». Це аж надто цікава інформація у нас з вами вийшла, інформація для біологів та лісоводів, а також садівників (я один з останніх… який ніяк не може зрозуміти… Для Чого практично всі мною посаджені деревця… гинуть, а тому вже відмовився від такого нічим не поясненого «вбивства саджанців» і від звання - садівник на дачі).
Нам з вами, як сенсфізіологіками, лише тепер стає очевидним, що силою росту дерева є відома здатність молекул води до мікроосмосу. Як я вже звертав вашу раніше Увагу - дерево, рослина, травина - це продовження мікроосмосу води. А саме тієї «яка хоче піднятися до хмар, але бути при цьому одягненою» (в ту ж деревину, в той же ж одяг «рослинний», чи «травиннний», чи он тіло людини). Але це більше моя інформація не для вас, а для тих хто зацікавлений більше в «дерев’яно-рослинному». А ми «віддані» і «піддані» медичній сенсфізіологіці, тому ми «зібралися на ці збори» не для того щоби поговорити «про дерева», а для усвідомлення можливостей медичної сенсфізіологіки на базі відкриття французьких біологів. Зачнемо.
Ми з вами вже знаємо, бо світ цього «вперто не бачить», як і те Для Чого яблука, читай Ньютона, падають лише вниз, що лише дві істоти на Планеті (пінгвіна «відсторонюємо» для спрощення усвідомлення процесів і взаємодій) уміють бути вертикально-перпендикулярними над поверхнею Планети і ось саме «так рости». Але ж дякуючи французам все так «запросто»! Тіло пана чи пані Дерево йде за кінчиком своєї верхівки? Йде… кличучи за собою «одягнені» (див. структурні клітини дерева) молекули води. А тіло Людини Розумної, як ми вже встановили яке на 80% з води (див. структурні клітини тіла людини) теж (теж!) так само йде до верху за своєю верхівкою. І саме - чомусь - увесь час тягнеться, встає з ліжка, з крісла-стільця-землі сидячи, до верху… не маючи ніби ж прямого (чисто фізичного) зв’язку з тими молекулами води, що мікроосмосом піднімаються в корі Планети.
Довідка. В Людини Розумної їх, таких верхівок росту, а це з молекулою води «одягненою», тією «що веде за собою всі клітини тіла вперед» три: одна, коли ми, наше тіло, як наш біоробот, спинаємося в дитинстві на ноги, і це маківка голови. Друга, це коли ця «вже видовжена на свій зріст палка ковбаси», я про тіло людини, зачинає переміщуватися над Планетою вертикально, і це є кінчик носа що собою «пробиває» блок-кордон атмосфери (ніс - це щось подібне до миска шкарпетки, в який проштовхується у простір все тіло). Третя наша «верхівка дерева» - це великий палець ноги… Який, а це для того щоб «не вдарити Планету носом», рятує тіло людини від падіння, коли людина рушила у світ за кінчиком носа. Такий собі, як і у дерева корінець, а це великий палець ноги, що чіпляється за грунт.
Довідка. Чим ми, точніше, наше тіло, відмінні від дерева. Дуже відмінні (хоча тотожні перпендикулярністю до поверхні Планети). Дерево своїм корінням-корінцями тягнеться в грунт, тобто навпаки сили гравітації щоби «допомогти молекулам води грунту одягнутися і вийти в атмосферу Планети «вже одягненими». А ми своїм носом та великим пальцем ноги не маючи контакту з силою гравітації та фізичного з молекулами води кори Планети, допомагаємо молекулам води «одягненим» (ось так, у вигляді тіла людини) переміщуватися над Планетою. І це не так, як «роздягнені», не хмарою яку куди хоче «ганяє вітер», а тілом людини: «куди хочу - туди і йду».
Будемо об’єктивними, що це так. Адже ріст людини припиняється на певному рівні. Так само, як і на певному рівні зависають над Планетою хмари. Так само, як і дерева-рослини-трави досягають рівня певного, коли молекули води їхнього тіла «дісталися до бажаного». Лише, і саме це є надцікавим для медичної сенсфізіологіки, дерево «пробує» атмосферу по своєму, а наш кінчик носа і великий палець стопи - по своєму. Тому суть винаходу французьких вчених згідно науки сенсфізіологіки така значима! (див. знак оклику в заголовку). Це - прорив Людства у суспільних та природничих поняттях. Прорив у науках, тощо (шкода, що французи про це не знають, бо ж не вивчають науку сенсфізіологіку). А на рахунок медичної сенсфізіологіки їхній винахід нам надає надзвичайно широкі можливості причинної діагностики та причинної терапії (десь приведу далі приклад). В чому «сіль». Адже є безперечним «фактором розумності» те, що є безволосистість тіла людини серед тваринного світу (шкіра людини - як кора дерева). А руки - вони ніби як рухливі гілки і мають, а тіло наше - це єдина сутність Планети що має аж сім степнів свободи свого руху!!! (ото гілка, така цапка). Ноги… тіло тотожність стовбуру. А «де корінь?». Ті тварини, хто є плазунами, вони є протилежністю до «випростаних» дерева та людини, і, що цікаво, - чим товстіша волосина (кістка) на шкірі-корі плазунів, у черепах панцир, у змії шкіра з лусками тощо… тим вони «паралельніше» поверхні Планети. А жаба, скажете ви… тоді найрозумніша істота, бо гола! Про жабу - згодом, бо не маю часу.
Тоді згідно логіки (точніше, сенсфізіологіки) якщо брати за образ кори шкіру людини, тоді у шкіри людини теж повинен бути «корінь». І це стопа. І на це сенсфізіологічне твердження (висновок) у нас з вами є важливе підтвердження. А це з філософії та практики східної медицини, відомої нам як «подарунок від творців тіла Людини Розумної». Так нам відомо від них, див. категоризацію всього згідно У-Сін, філософії, теорії та практики Першоелементів, що за шкіру у нас відповідає енергетика товстого кишечника (її реакції і «осьтеперішній» стан). І його енергетика, відповідно енергетика шкіри-кори, працює від 05 до 07 ранку. А ось за стопу, а це за її основну ергономіку та стан «осьтеперішній», відповідає енергетичний комплекс нирок. А ось його робота проходить від 17 до 19 год. Тобто, у нас з вами тут є пряма енергетична та фізіологічна протилежність з товстим кишечником по добовому ритму. Так само нам з вами вже відомо, що ниркова енергетика і волосся теж тотожність (по суті волосся на шкірі - це є кістка, як по гістології так і по біохімії). І, що тут нам з вами цікаво (!) що саме цей, нирковий, енергетичний комплекс створює відому нам вигнутість (ресорність) зі споду стопи. І саме ця ресорність гасить понаднормові вібрації кори Планети (це перша функція ресорності стопи) і друга - це саме стопа пом’якшує під час ходіння «удар від насаджування голови на хребта, як молотка на ручку». Але (і в цьому «але» для нас з вами, для нас, сенсфізіологіків, велике відкриття). Якщо «верхівкою, що йде у простір» є великий палець ноги за аналогією з верхівкою дерева, а це практично і фактично момент відривання тіла від сили гравітації, а на кінчику великого пальця ноги зачинають свій рух енергетичні системи печінки та підшлункової/селезінки, як і лікворні їхні системи (там початок потоку лімфи по Організму, що створює ФО Організму), тоді саме вони ці органо-системи і створюють антигравітаційне чуття. Точніше, силу антигравітації в тілі людини.
Так ми з вами дуже просто і легко знайшли з вами відповідь на заголовкове «Якщо!». А це Для Чого люблять по цілому світу спиртне. Воно є Необхідністю для тіла Людини Розумної і саме для активації великого пальця ноги (читай: печінки, селезінки, підшлункової), як активація протилежності, великий палець ноги, до маківки голови. Сподобалося мені таке: У лауреата Нобелівської премії італійського нейробіолога Ріти Леві-Монтальчіні, котра прожила 103 роки, якось запитали, які напої вона вважає за краще. Її відповідь: Для поліпшення травлення - я п'ю пиво. Якщо немає апетиту - я п'ю біле вино. При низькому тиску - червоне, при підвищеному - коньяк. А якщо у мене ангіна, то горілку. - А в яких же випадках ви п'єте воду ?! - Такої хвороби у мене ще не було. джерело: http://newrezume.org/news/2018-08-06-15387…. Тому зі всього цього всього робимо цікавий висновок (точніше, технологію, необхідну нам щоби пришвидшити «процес антигравітаційний»). Це щось по типу філософії і практики росту Дерева, але яке «може ходити і гілками все щупати!» (тіло людини). Потрібно смакувати… згідно списку лауреата Нобелівської премії італійського нейробіолога Ріти Леві-Монтальчіні, котра прожила 103 роки. Але під час цього «процесу» потрібно взяти і помасувати кінчики великих пальців ноги… Або надягаючи шкарпетку (панчохи) - так само посмакувати. Не захочете скористатися (гадаючи що я «не того», коли пропоную пити пиво чи вино і під час цього щупати-активувати великі пальці ніг). Тоді, наприклад, просто пройдіться. Але обов’язково смакуючи. І пройдіться ЗА кінчиком великих пальців (мінімум чотири кроки, знаєте вже цей алгоритм). Лише є деяка, важлива, відмінність: жінки подають кінчик великого пальця при ході в бік до центру, ніби хочуть зробити поворот тілом вбік, а чоловіки навпаки подають кінчики великих пальців стоп в бічні напрямки, так ніби трішечки «чарлічаплінують», але з кутом стопи не більше діапазону 26-40 градусів. А найкращим, як вже зупинявся вище, це «пощупати» кінчиком великого пальця ноги температуру води атмосфери, адже її, як ви вже знаєте, в середньому, як і в тілові людини теж 80%. І «якщо атмосфера-вода сподобалася», то в неї ввійде тоді великий палець ноги, за ним - стопа, за нею - нога, за ногою - все тіло. Тим стаючи ідеальним. Відповідно реноваційованим.
А якщо так, а воно сенсфізіологічно так, то стан шкіри-кори є залежним… від спиртного (бідні косметологічні фабриканти тепер!). І від, як ми усвідомили з даних китайської медицини, а це медицини і практично і фактично від творців тіла для людини, її біоробота, «дослідження стану атмосфери кінчиком великого пальця ноги». Тоді, а це теж сенсфізіологічне «так» на прикладі кори дерева яка долає силу гравітації, як встановили французькі вчені, ми з вами знаємо вдповідь на причину виникнення такої наднадпоширеної проблеми, як халюкси (які «чомусь» вражають більшістю жіночу частину Людства). Бо ми повинні задати при цьому собі, як сенсфізіологіки, пару простих сенсфізіологічних питань. 1. Для Чого палець жіночий відхиляється від «правильного напрямку», а це до центру, а стає раптом хронічно в «чоловічу, або чарлічаплінівську позицію? 2. Для Чого сам халюкс - це ніби робиться… другий великий палець - що намагається таки «йти так як треба».