Механіку реінкарнації покажу на своєму прикладі - без містики і т.п. речей.
Мене завжди дивувало те, як мені легко давалася фізика. Просто дивно. Точніше, нелогічно. В математиці - повне зеро (за що вигнали навіть зі школи з восьмого класу)… прямо посередині навчального року за повну в ній неуспішність. Тепер то мені стало відомим Для Чого так я любив фізику. Ньютон сидів. Впало яблуко. Він запитав Для Чого впало саме вниз. Так винайшлася у Людства наука фізика. Тобто, Ньютон першим з людей запитав «Для Чого?!». І аж оце тепер до мене дійшло, я про свою успішність у фізиці, що саме я є реінкарнацією Ньютона! Назву так: Домінантною реінкарнацією. Поясню.
Я, як і він, Ньютон, хто був першим з людей хто побачив таки процес падіння яблука, першим з людей поставив рівність (тотожність буде точнішим поняття) між перпендикулярністю тіла людини і її станом здоров’я. Можливістю довгожительства, розумності "скільки хочу" і лабільністю розумності. Перпендикуляр до поверхні Планети! Крапка. Єдина (людина) істота на Планеті. Що може в цьому стані, стані перпендикуляру, все! Буквально все. В цьому дивному положенні перебуваючи Втрата цього дивного положення - втрата всього. І я ж з людей перший запитав, як це зробив і Ньютон: "Для Чого і в атмосфері Планети Земля і в тілі людини тотожна кількість молекул води?!". Виникає адже проста фізика «Вода у воді плаває, але вертикально».
Але. І тут я про механізм реінкарнації. Як з’ясувалося. Інформаційний згусток (той що був-мав назву "Ньютон") після втрати тіла (свого біоробота) і коли вийшов з, назвемо так, хоча воно і не є так, вийшов з «фізичної реальності у Ноосферу Планети»…
Довідка. Ноосфера теж є по своїй суті фізичним фактором. Від мене ви будете знати те, що ще ніхто не знає: Ноосфера - це е водно-молекулярна спільнота довкола Планети. Але, і в цьому фішка, структурована на окремі молекули, звично молекули води знаходяться «в компанії» (з п’яти молекул). Ці молекули води, які є структуровані, як я їх називаю, «самостійники» (якими повинні бути і українці, єдиний народ на світі в генах якого цей фактор є) практично насичують атмосферу і живуть між своїми п'ятиелементними "співбраттями" (молекулами простої води, назвемо "загальною") і вони є з накопиченою інформацією. Тобто, Ньютон, після ліквідації свого біоробота (тіла) є згустком-зборами структурованих молекул (щось по типу віча, яке обирає Гетьмана, тут Фізику).
… уявимо. А це згусток квантів-атомів-молекул в образі Ньютона. Тіло Ньютона, як його біоробот, було відключено від мережі, а тому припинилася його рухливість, були тому виключені всі процеси, окрім перетворення «в порох земний» (людською мовою: Ньютон колись помер). Померло тіло, але не Ньютон. У Ньютона відбувся вихід в Ноосферу. Де таких, як Ньютон (до нього людей що були і мали свого "приземленого" біоробота (тіло людське) безліч. А так як молекули під іменем Ньютон структуровані, а це «самостійники», але на "віче", то вони протікають один повз одного переміщуючись Ноосферою, то як і ви на площі де віче. Але є тут один фактор, важливий, це те, що є певний магніт минулого (Ньютон, наприклад, з його Творінням - фізикою). Вона - магніт (інших минулих: хтось магніт - математика, інший хтось - по місцевості життя, досягнень тощо). І цей процес відбувається таким чином (див. закони фізики) а саме по так званому закону що пояснює електронне звалище. З інформаційного згустку до інформаційного згустку іншого ґенезу приліплюються, як і електрони, своєю «протизарядністю» (як полюси магніту, як плюс з мінусом). І, головне нам з вами, як сенсфізіологіками, необхідно усвідомити досліджуючи механізм реінкарнації - що приліплюються якоюсь певною відповідністю (див. Закон Відповідності професора Пак Джі Ву, Закони КВА-КВА, ГАВ-ГАВ та Аналогій Форм Розвитку науки сенсфізіологіки).
Це виглядає так. Ніби інформаційний згусток по назві "Ньютон" до свого, назвемо так, комплекту мономолекул «прикуповує». А саме того, чого не вистачало фізику. Наприклад, лірики-геометрики-хімії і т.д.які би створили комплексність (яка би дала, вже дала, можливість розвитку фізики). Таким чином. Тепер, як довго я «доходив» до цього (!) все стало на свої місця. А саме в ракурсі механізму реінкарнації. Спочатку я був домінантно Пушкіним.
Довідка. Той так само був зеро в математиці. А складати слова і звуки слів в музику вірша (поезію) - він запросто. Не кажучи про експромт. А чому я не Шевченко. Я взнав що я реінкарнація Пушкіна, коли попав у Михайлівське (місцевість де Олександру Пушкіну найкраще писалося-поетизувалося). Так я став, і то відразу (!). російяномовним поетом. До речі доволі талановитим, якщо зважати на те, що зі своїми творами я виступав по величезних залах разом з Воскрєсєнським, Євтушенко, Сімоновим, Гамзатовим, Ахмадуліною, рештою брендових тоді поетів СРСР.
«Гуляючи» в Ноосфері «мій Пушкін», за вказаними вище законами, простіше усвідомити «кому чого не хватає той те і хапає», взяв "мій Пушкін" і прихопив саме того інформаційний комплекс зі структурованих молекул води, що йому до гармонії не вистачало - чистої прозаїчності (в складанні слів відповідно). І "мій Пушкін" не когось прихопив, а Стефана Цвейга (мене в свій час, коли я взяв і, і то знову раптом, кинув поезію, бо стіхопльотство, або експромтність залишилася як і була, стали, а це за мої прозові твори, називати, дослівно, «другий Стефан Цвейг». І цього було «моєму Пушкіну» мало!!! Складання слів - це геометрика і завжди «Еврика!». А тому ще й «прихопив» з Ноосфери Архімеда (геометрія для мене, так само як і фізика, як і віршування - риба у воді). І ось цій «команді», а це зібранню молекулярному, але структуризованих молекул води з накопиченою певною інформаційною базою… не вистачало того, з чого все матеріалізується, реалізується, виходить і в чому «серце закономірностей». І це - фізики. І саме Ньютона. З його головним. Акцентую на цьому. «Для Чого?!» (яблуко падає). А саме за Законом, з якого пішла фізика: «Більша маса притягує меншу». І ця сила є гравітацією. І от тепер я - це не я, Олександр Харченко, а "Ньютон в домінанті" Але вже зі своєю наукою - сенсфізіологікою.... Але яка базується на Законах Антигравітації, пояснює її «фізику» та відповідає теж на єдине питання: «Для Чого?!».
Довідка. Ньютону, що є на теперішній час інформаційною домінантою в молекулах води мого Організму, відповідно мозку, який "увесь з води". Це, як командир такого космічного корабля, як моє теперішнє тіло... Ньютону просто не вистачало, бо «зациклився» , як і вся фізика, на гравітації, не встигло прийти усвідомлення антигравітації (її процесів, які ми можемо акцептувати, як стан і поняття невагомості).
А тому сенсфізіологіка. а по суті це я як інформаційний комплекс в своєму тілі-біороботі, це комплекс всіх названих і неназваних попередників Ньютона. Лише не знаю чому, з’ясую згодом обов’язково, для чого в мені, під час реінкарнації, саме Ньютон здомінував. Очевидно, все таки, що Ноосфера так захотіла компенсувати недостаток мислення онтологів (див. філософську течію - онтологія)… які «забули» про існування, а це до «Що?!», «Коли?!», «Як?!» «Де?!» і т.д.,питання «Для Чого?!» (яке я вважаю головним). От і мусила Ноосфера компенсувати саме через Ньютона, науку фізику, та науку згодом таку, як сенсфізіологіку. І ось тепер я… Після реінкарнації є. Постійно «Еврика!» та «Еврика», як Архімед, а тому яка тоді може бути поезія Олександра Пушкіна - коли тепер ось домінує фізика поняттями антигравітації?! Моя епістолярність високого ґенезу перейшла на рівень віршування «на потребу». А замість складання коротких і вмістких спітчів, ессе, оповідань, стилю Стефана Цвейга… з'явилася розлога, надто розлога, шерега слів (заморюєтеся дочитувати мої статті). Точніше: море слів, як і море нових понять. Для Чого. Он наука фізика наплодила парафізичних скільки наук! Як он і вже (вже!!!) з’явилася до науки сенсфізіологіки парасенсфізіологічна наука - медична сенсфізіологіка. З’являється, і я цим задоволений безмірність науки сенсфізіологіки, практична її безкінечність науки сенсфізіологіки, як і науки фізики. Саме тому тепер ось сиджу, пишу все оце що вище і думаю: Для Чого мені так легко вдавалася латинь і французька мова при - ЗЕРО! - англійською. Фізіологія та анатомія, особливо… мабуть прихопив "мій Ньютон" в Ноосфері знавців анатомії Леонарпдо да Вінчі, Гарвея, Пирогова, та знавців фізіології Павлова та Ухтомського. Любими, хімія та біохімія… Скільки ж це мій Ньютон (вже в лапки не беру) «прихопив» в ноосфері? Того - чого Ньютону недоставало до гармонії в пошуку відповіді на питання «Для Чого?!». І коли він їх всіх прихопив... прихопив у фазі реінкарнації - чекаючи в Ноосфері на новий дозвіл матеріалізації. А якщо бути точним, то на дозвіл надбати собі нового біоробота (яким і є моє теперішнє тіло).