Про «вантаж проблем» і Організм Людини Свідомої (Homo Sensus)
Десь-колись прочитав таке твердження-запитання: Достатньо погляду - і про людину можна зрозуміти якщо не все, то дуже багато чого. Зрозуміти, що зараз з людиною відбувається. Тому що будь-яка думка, будь-яка заклопотаність, вони відразу фіксуються в певному місці тіла. Наприклад, у людини, стурбованої якимись проблемами, під цим вантажем згинається верх спини. Цікаво, чи зникнуть проблеми, якщо спробувати розігнутися?
Так. Стверджує наука сенсфіфзіологіка. Згинається спина не через проблеми (як сказано від «вантажу проблем») - це помилка. Шукаємо відповідь (відповідь на сенсфізіологічне питання «Для Чого?!»). Спина в людини згинається і не від старості - теж мабуть показник накопичення вантажу проблем. А від елементарного небажання зігнутої людини дивитися вперед і в перспективу. І ще й «ховання» від проблем. Мовляв «зігнуся, то ні проблеми, ні ситуації, ні люди, яких боюся, не бачитимуть». А ось коли, хоч і насилуючи Організм випростаєшся… Тоді можна буде побачити шлях до мети і ліквідувати страх: і людей, і проблем, і ситуацій. Адже Організм наш… він такий «хитрий»! Як сказано в Агні- йозі «Житимеш стільки - скільки хотітимеш жити щоб досягати». Тобто Організм, коли випростатися, «мусить» зреагувати на таке випростування. Це ніби з-під вантажу проблем виглядувати вперед: «Куди донести». Хочеш - все життя неси проблеми, оцінюючи їх, як надбання. Хочеш - скинь, адже після випростання і бачення, а це і Перспективи, і Радості, що - там десь - чекає, він, Організм Людини Свідомої (свідомої навіть того, що «вантаж проблем» річ віртуальна!) зреагує відповідно. Порівняйте. Захворів - всі «робочі» проблеми, і навіть «сімейні», і навіть бізнесові», стають не проблемами, а пшиком (я вже не говорю про переддень смерті від хвороб «навіяних» вантажем проблем). Будьте певні. Що Організм наш все зробить, щоб ми змогли «кинути» (відразу і назавжди) і змогли, якщо проблеми стають «ціною життя», їх, проблеми, «донести до самого скону».
Так. Стверджує наука сенсфіфзіологіка. Згинається спина не через проблеми (як сказано від «вантажу проблем») - це помилка. Шукаємо відповідь (відповідь на сенсфізіологічне питання «Для Чого?!»). Спина в людини згинається і не від старості - теж мабуть показник накопичення вантажу проблем. А від елементарного небажання зігнутої людини дивитися вперед і в перспективу. І ще й «ховання» від проблем. Мовляв «зігнуся, то ні проблеми, ні ситуації, ні люди, яких боюся, не бачитимуть». А ось коли, хоч і насилуючи Організм випростаєшся… Тоді можна буде побачити шлях до мети і ліквідувати страх: і людей, і проблем, і ситуацій. Адже Організм наш… він такий «хитрий»! Як сказано в Агні- йозі «Житимеш стільки - скільки хотітимеш жити щоб досягати». Тобто Організм, коли випростатися, «мусить» зреагувати на таке випростування. Це ніби з-під вантажу проблем виглядувати вперед: «Куди донести». Хочеш - все життя неси проблеми, оцінюючи їх, як надбання. Хочеш - скинь, адже після випростання і бачення, а це і Перспективи, і Радості, що - там десь - чекає, він, Організм Людини Свідомої (свідомої навіть того, що «вантаж проблем» річ віртуальна!) зреагує відповідно. Порівняйте. Захворів - всі «робочі» проблеми, і навіть «сімейні», і навіть бізнесові», стають не проблемами, а пшиком (я вже не говорю про переддень смерті від хвороб «навіяних» вантажем проблем). Будьте певні. Що Організм наш все зробить, щоб ми змогли «кинути» (відразу і назавжди) і змогли, якщо проблеми стають «ціною життя», їх, проблеми, «донести до самого скону».